Це був етап Кубка світового виклику з гімнастики, який проходив у Туреччині. У вправах на коні Верняєв взяв “срібло”, а на своїх улюблених паралельних брусах — “золото”. Дві його медалі дозволили збірній України здобути перше загальнокомандне місце на цих змаганнях. У нас вісім нагород, з яких чотири “золота” і по два “срібла” та “бронзи”.
Окрім Верняєва, героєм турецького етапу стала Анна Лащевська, яка здобула два “золота”, а також Назар Чепурний з однією золотою медаллю.
Те, що ми знову побачили у справі Олега Верняєва, і те, що він здобуває нагороди, більше скидається на диво. Нагадаємо, у жовтні 2020 року Міжнародна федерація гімнастики відсторонила спортсмена від змагань на невизначений термін. А в 2021-му перед Олімпіадою дискваліфікувала його на чотири роки. Причина — в організмі Верняєва виявили заборонений препарат мельдоній. Одразу після Олімпіади наш гімнаст подав апеляцію в арбітражний суд Лозанни з проханням якщо не відмінити дискваліфікацію, то бодай скоротити її.
“Ми довго воювали, щоб відмінити цю несправедливу дискваліфікацію, і таки домоглися свого — її скоротили, — каже Геннадій Сартинський, головний тренер збірної України з гімнастики й особистий тренер Верняєва. — Майже три роки Олег не тренувався. Коли він зайшов у зал, усі жахнулися. На ньому висіло 15 зайвих кілограмів. Керівництво нашої федерації, зокрема Ірина Дерюгіна і Стелла Захарова, махнули на нього рукою й сказали, що нічого з нього вже не вийде. А я сказав: “Вийде!” Три місяці ми важко гарували в залі, планомірно готувалися до його повернення. Звісно, я побоювався цього дня і виставив Олега лише на три предмети. І на двох він, хвала Богу, здобув медалі.
Тепер ми ще поїдемо на етап цього Кубка в Угорщину, а далі найголовніше — чемпіонат світу. Там нам потрібні олімпійські ліцензії та медалі. Я казав керівникам федерації, що без Олега медалей там не здобудемо. І тепер він довів усім, що може претендувати на нагороди чемпіонату світу”.
