Верхня палата Європейського суду визнала незаконними дії УЕФА та ФІФА щодо заборони створення Суперліги. Відтепер ці організації не мають монополії на проведення клубних змагань у Європі.
Нагадаємо, конфлікт у світовому футболі назрівав давно і офіційних обрисів набув навесні 2021 року, коли 12 найбільших клубів Англії, Іспанії та Італії оголосили про створення власного, незалежного від УЕФА турніру з гарантованою участю у ньому клубів-засновників. Ця ініціатива наразилася на сильний опір УЕФА, також негативною була реакція на неї вболівальників і навіть урядів деяких країн. В УЕФА, покликаючись на свій регламент, заявили, що у разі створення Суперліги футболісти всіх цих клубів не зможуть грати в Лізі чемпіонів чи Лізі Європи, а також за свої національні збірні. Злякавшись таких санкцій, 10 з 12 засновників відмовились від ідеї і знову стали “покірними ягнятками” у структурі УЕФА. Лише “Реал” та “Барселона” стояли на своєму і подали на УЕФА до суду. Мовляв, ці структури порушують антимонопольні закони ЄС, зосередивши всю владу у своїх руках. Суд тривав півтора року і ось недавно у своєму рішенні вказав, що УЕФА та ФІФА не мають права карати ні клуби, ні гравців, якщо ті захочуть взяти участь в альтернативному футбольному турнірі.
Організатори Суперліги одразу пожвавилися й представили оновлений формат турніру. За задумом, у ньому братимуть участь 64 клуби, які поділять на три дивізіони: Зірковий, Золотий і Блакитний. У перших двох буде дві групи по вісім команд у кожній. У третьому — чотири групи по вісім команд. У перших двох дивізіонах у плейоф виходитимуть по чотири найкращі клуби, у Блакитному — по дві з кожної з груп. По завершенню сезону дві найгірші команди Зіркового дивізіону вибувають у Золотий, а на їхнє місце заходить дві найкращі зі Золотого. Так само відбуватиметься ротація між Золотим і Блакитним дивізіонами. Також кожного року 20 клубів з 32-х Блакитного дивізіону покидатимуть Суперлігу, а на їхнє місце заходитимуть інші 20 за результатами участі у своїх національних чемпіонатах.
І всю цю “махину” планують запустити вже у 2025 році. Як вона співіснуватиме зі звичною Лігою чемпіонів і Лігою Європи — не відомо. Також не відомо, які призові будуть у новому турнірі.
Попри грандіозні обіцянки, проект Суперліги вже не підтримали “Баварія”, “Манчестер Юнайтед”, “Атлетіко” та інші клуби. В Україні першими на рішення суду відреагували “Шахтар” і “Карпати”, заявивши, що вони проти створення європейської Суперліги.
Однак згадане рішення суду все-таки принесе зміни в європейський футбол. Які саме? “Досі в європейському футболі УЕФА вело досить жорстку політику, — каже футбольний експерт і тренер Олег Федорчук. — Тепер його позиції не такі непохитні. І національні асоціації, як-от німецька, французька чи італійська, вже самі зможуть нав’язувати свою позицію УЕФА. І воно буде змушене до них дослухатися. Бо якщо ні, то асоціації підуть, як то кажуть, у вільне плавання.
Розумієте, проект Суперліга — це американська модель комерціалізації спорту на зразок НХЛ, НБА тощо. Там клуби не вибувають з ліги і лише заробляють гроші. Щось схоже хочуть запровадити в Європі. Але це буде зроблено нескоро. Той-таки “Реал”, який підтримує проект Суперліги, має багаторічні спонсорські та рекламні контракти. І якщо клуб перейде з Ліги чемпіонів у Суперлігу, це може обернутись для нього судами і мільйонними збитками. Тому, вочевидь, у найближчі 5 — 10 років Суперлігу не запустять”.
