22-річний Дмитро Котовський з Рівного зумів зійти на п’єдестал пошани, але для цього йому довелось зробити неймовірне.
Дмитро став єдиним українцем (усього стартувало шестеро наших спортсменів. — Авт.), який пройшов кваліфікацію і вийшов у фінал. Там змагалось 12 найкращих фристайлістів. У фіналі Котовський посів третє місце і вийшов у суперфінал, де залишилось лише шестеро найсильніших.
Щоб претендувати на медаль, українець наважився стрибати “ураган” (фул-тріпл фул-фул) — це найскладніший стрибок у фристайлі, за який нараховують найбільше балів. Дмитро Котовський стрибнув чудово, судді оцінили його “ураган” 117,00 бала. Наш спортсмен посів третє місце, поступившись лише олімпійському чемпіону Пекіна-2022 китайцю Ци Гуанпу (119,91) та швейцарцю Пірміну Вернеру (119,00). Зазначимо, що це п’ята особиста нагорода в кар’єрі Дмитра Котовського на етапах Кубка світу.
— Можна було в суперфіналі робити стрибок і меншої складності, але в такому разі, щоб претендувати на медаль, його слід було виконувати ідеально, — каже головний тренер збірної України з фристайлу Енвер Аблаєв. — Тож ми вирішили стрибати “ураган”. Кожен стрибок це ризик, але “ураган” стоїть осторонь. Це ж потрібно в одному сальто виконати три гвинти. Плюс правильно зайти на трамплін, приземлитися... До того ж сезон лише розпочався і ми ще не встигли відточити цей стрибок. Лише на одному тренуванні Дмитро тричі стрибнув “ураган” і четверта спроба була вже у суперфіналі.
— Дмитро виконав його бездоганно?
— Ні, була помилка на відході від трампліна. Якби виконав ідеально, то було б гарантоване “золото”. До речі, оцінки на першому етапі Кубка світу не були надто високі. Приміром, китаєць, який переміг, виконав просто блискучий стрибок. За моїми підрахунками в нього вкрали щонайменше сім балів. Хоча й цього результату йому вистачило для перемоги.
— У вас були просто неймовірні емоції після приземлення Дмитра. Не чекали від нього такого?
— Чекав. Для мене це не стало несподіванкою. Просто я емоційна людина й коли бачу, що наша праця дає результат, дає медаль, мене накриває хвиля щастя. Значить, ми недаремно працюємо. От я і зірвався. (Сміється).
Тепер ми “переваримо” те, що сталося, і вилітаємо з Фінляндії до Китаю на наступний етап Кубка світу (відбудеться у Чанчуні 16 — 17 грудня. — Авт.). Сподіваюсь, там теж вдасться поборотися за медалі. Хоча чим далі ми входимо у сезон, тим складнішими будуть стрибки у конкурентів і вищими бали. Тож ми також повинні додавати майстерності.
