Випадки, коли бійці судяться з військовими частинами, непоодинокі, кажуть правозахисники. Про те, чому виникають такі ситуації та як військовим домогтися належного, розповідає Роман Лихачов, адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини.
— Тож через що судяться військовослужбовці?
— Часто трапляються ситуації, коли бійцям затримують виплати під час звільнення. Законодавство чітко визначає, що військовослужбовець має отримати всі виплати в день звільнення. Однак кошти надходять до військовослужбовця через три тижні або навіть через два місяці. У таких випадках військовослужбовці звертаються до суду з позовами про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні.
Постановою Кабміну передбачено отримання одноразової допомоги у зв’язку зі звільненням мобілізованого. Це не менш як 25% місячного грошового забезпечення, однак часто таку допомогу просто забувають виплатити або вважають, що цього не потрібно робити.
Також дуже багато позовів щодо неправильного розрахунку посадових окладів, зокрема, без урахування змін у законодавстві. Розмір посадових окладів, окладів за військовими званнями визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму. Щороку цей показник змінюється, але у військових частинах розміру зарплати, чомусь, не змінюють. Багато запитань і щодо індексації грошового забезпечення. Коли військовослужбовець набуває статус УБД, це теж дає йому додаткові гарантії. Зокрема, збільшується грошове забезпечення, але, на жаль, нерідко розрахунок проводиться також неправильно.
— Які ще постають проблеми з нарахуваннями?
— З військовими частинами судяться також бійці, які зазнали поранення. Такі військовослужбовці мають право на додаткову винагороду — виплату в розмірі 100 тисяч гривень за поранення, пов’язане із захистом Батьківщини (при виконанні бойових завдань), яка здійснюється щомісяця протягом усіх періодів лікування в стаціонарі або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення. Однак є випадки, коли такої винагороди військові не отримують, бо їхні документи у військовій частині... загубили.
А була й така ситуація: військовослужбовець дістав поранення, і військова частина видала йому відповідну довідку. Але грошової винагороди у розмірі 100 тисяч гривень за час лікування він так і не отримав. У військовій частині стверджували, що їм документи про поранення ніхто не надавав. Попри те що у них уже був відповідний документ, поранений мав знову його надати. Але ж це абсурд. Тож військовий подався до суду.
Звертаються також із запитаннями щодо продовольчого забезпечення. Наприклад, коли військовослужбовець їде у відрядження, йому мають видати так звані пайки або ж потім відшкодувати витрати на їжу. Та дуже часто бійцям не проводять таких компенсацій.
— Суди зазвичай стають на бік військовослужбовців чи ні?
— Так, ось декілька прикладів. Один військовослужбовець звернувся до суду через те, що військова частина не виплатила йому додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень пропорційно часу участі в бойових діях за період з 7 квітня по 30 квітня 2022 року, з 1 травня по 31 травня 2022 року, а також з 1 червня по 14 червня 2022 року на території Чернігівської та Сумської областей. При цьому він надавав усі необхідні документи, зокрема довідку про участь у бойових діях.
Військова частина не погодилася з такими вимогами і її представник зазначив, що у вказаний період військовослужбовець перебував у службовому відрядженні в іншій військовій частині, тому саме вона мала б щомісячно до 5 числа повідомляти про безпосередню участь позивача в бойових діях, надсилаючи відповідні списки військовослужбовців. Оскільки таких повідомлень від військової частини до відповідача в передбачені строки не надходило, тому виплата спірної допомоги не здійснена.
Однак суд таки зобов’язав військову частину виплатити захисникові 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі в бойових діях. Військовослужбовець доотримав майже 227 тисяч гривень.
Інший військовослужбовець служив у розвідці, звільняв Ізюм на Харківщині. Отримавши бойові поранення, лікувався у військовому госпіталі. Та його звинуватили в тому, що він самовільно залишив частину. Хоч у матеріалах справи були наявні медичні документи, що підтверджують перебування на лікуванні. Чоловікові припинили нараховувати виплати і, звісно, він не міг повернутися на службу. Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним наказ командира військової частини щодо звільнення військовослужбовця у зв’язку із самовільним залишенням військової частини. Наказ було скасовано. Також суд постановив нарахувати та виплатити бійцю грошове забезпечення з дати звільнення по дату ухвалення судового рішення, яке, до речі, вже набрало законної сили.
— Що ж робити бійцеві, якщо йому не доплачують? Який алгоритм дій?
— Потрібно писати рапорт на військову частину. Якщо його не приймають, то слід направити поштою. Якщо виплату не проводять, то потрібно звертатися до суду. Дуже важливо не зволікати зі строками звернення до суду. У випадках з недоотриманням виплат на це дається місяць. На жаль, багато позовів військових залишають без розгляду саме через пропущений строк.
— Чому відбувається така ситуація з недоплатами?
— Наша держава дуже соціально орієнтована. В Україні існує значна кількість різноманітних соціальних виплат, які гарантуються громадянам, зокрема військовослужбовцям. Це добре. Але з іншого боку, це серйозне навантаження на бюджет, який дуже дефіцитний, тому й виникають проблеми. Ще одна причина — це рівень роботи виконавців на місцях. У нас не все так погано із законами, але все складно з виконанням їх. Військові частини просто завалені позовами військовослужбовців, як діючих, так і звільнених. А яка може бути мотивація у бійця служити далі, якщо він не може отримати законних виплат? Ситуацію потрібно негайно змінювати.
