Кабмін виділив 1,74 мільярда гривень на трансформацію уроків “Захист України”. “100 мільйонів підуть на навчання для вчителів, 1,64 мільярда гривень — на закупівлю навчального обладнання (комплектів для управління дронами; аптечок і тренажерів для серцевої реанімації, тренажерів дефібрилятора, турнікетів)”, — повідомив заступник міністра освіти й науки України Дмитро Завгородній. За його словами, на цих уроках дітей навчатимуть навичок домедичної допомоги, керування БпЛА, орієнтування на місцевості, мінної безпеки. Наразі курс “Захист України” проходить понад 800 тисяч старшокласників у профтехучилищах, коледжах і школах.
Та чи нагальні такі великі витрати? І чи справді предмет “Захист України” треба трансформувати?
— Коли країна воює з таким потужним ворогом, як Росія, то перш за все важливо закуповувати амуніцію та зброю для ЗСУ, — каже Олександр Скринник, викладач предмета “Захист України” у Покотилівському ліцеї №2. — Але не можна забувати й про освіту. На уроках “Захист України” старшокласники опановують правила подання першої допомоги й основи тактичної медицини, вивчають різні види зброї та проходять вогневу підготовку. На жаль, в освітньому закладі, де працюю, залишилися тільки макети й плакати. Тому заявлені наміри закупити так багато доволі дорогого обладнання наразі звучать як фантастика, але повірте — це потрібно.
— Вважаю цю ініціативу дуже актуальною! Але постає питання: з яким досвідом люди викладатимуть усі дисципліни? Було б добре, якби медики навчали тактичної медицини, працівники ДСНС — того, як діяти у критичних ситуацях, — додає освітній експерт Українського інституту майбутнього Микола Скиба. — Варто було б залучити інструкторів, які б навчали основ виживання у важких умовах, наприклад, показали, як розпалити вогонь. Що вже казати про навички володіня зброєю чи керування дронами!
— Згоден, що наразі одному вчителеві не під силу навчити усіх цих навичок, адже потрібно знати все — від такмеду до тактики ведення бою. Тому одне з основних завдань, як на мене, полягає в тому, щоб провести відповідні курси для викладачів цього предмета, — вважає Дмитро Змієнко, вчитель історії та права з 20-річним стажем, учасник бойових дій. — Так, можна навчити школярів “літати” на дронах. Але в умовах бойових дій потрібно знати значно більше, наприклад, як розпізнати ворожий дрон та його модифікацію, як облітати пастки, налаштувати антену, щоб передавати дані.
Важливо також навчити школярів не просто накладати турнікет, а робити це швидко — до того, як людина знепритомніє, а я був у такій ситуації, зазнавши важких поранень. Слід навчати користуватись справжньою військовою аптечкою. Йдеться про чималі витрати, адже такі аптечки коштують доволі дорого, та й засоби для тренувань регулярно потрібно поновлювати. А що у програмі цього курсу є вогнева підготовка, то знадобляться й макети автоматів, щоб учні могли навчитися збирати-розбирати їх, знати, що робити, коли зброю заклинить.
— А чи зацікавлені в цьому предметі самі школярі?
— Близько восьми років тому мій син Павло (викладач історії) разом з однодумцями організував вишколи для дітей віком 10 — 18 років. Викладали на них базові дисципліни: давали домедичну підготовку, навчали роботи зі зброєю, проводили заняття з історії, — розповідає Юрій Наконечний, молодший сержант, командир відділення 118-ї ОМБр. — Зрештою ми створили табір національнопатріотичного виховання, а між літніми змінами зустрічалися з вихованцями, проводячи для них тренінги. Повірте, щороку охочих пройти вишкіл не бракувало.
Із початком повномасштабного вторгнення Павло вступив до лав 73-ї морського центру ССО. Після загибелі сина ми продовжили його справу. Тож, зважаючи на досвід, можу запевнити: школярі дуже зацікавлені в опановуванні таких знань й навичок. В умовах війни вони аж ніяк не будуть зайві.
