Невтішними для України виявилися результати міжнародного дослідження якості освіти PISA2022, оприлюднені нещодавно. Наші учні продемонстрували гірші знання, ніж школярі більшості європейських країн, зокрема Польщі, Естонії, Словаччини. А ще — гірші, ніж на попередньому тестуванні у 2018- му. Перевіряли успішність дітей із трьох дисциплін: математичної, читацької та природничо-наукової грамотності.
Зауважимо, що міжнародне оцінювання PISA започаткувала Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) майже тридцять років тому. Традиційно участь у тестуванні беруть 15-річні учні з понад 80 країн світу. Дослідження відбувається кожні три роки. Щоправда, торік через пандемію коронавірусу оцінювання не проводили. Українські школярі спробували свої сили у тестуванні вдруге.
Чому результати наших дітей не дуже високі? З’ясовуємо разом із засновником Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО Setstud Олександром Кондратюком, співзасновницею громадської організації “Смарт освіта” Іванною Коберник та експертом з освітніх питань Миколою Спиридоновим.
— Який рівень знань продемонстрували наші учні?
● М. Спиридонов:
— Якщо говорити про математику, то 58% українських школярів досягли базового (другого зі шести) рівня, 32% — третього рівня і вищих. Середній бал із математичної грамотності в Україні — 441, а у державах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР об’єднує 37 країн світу, більшість з яких високорозвинені. — Авт.) — 472 бали. Якщо порівнювати з минулим циклом, тобто з 2018 роком, результати українських учнів погіршилися на 12 балів.
Зауважу, що PISA не перевіряє, чи опанували учні освітню програму, а оцінює здатність їх використовувати здобуті знання в реальному житті — порахувати комунальні тарифи, витрати на мобільний зв’язок, відсотки за кредитами тощо.
Згідно з результатами дослідження, найвищі показники з математики мають учні зі Сингапуру — 575 балів. Далі йдуть Китай — 547, Японія — 536, Південна Корея — 527 та Естонія — 510. Найгірше знають математику у Гватемалі — 344, Парагваї — 338 та Камбоджі — 336.
— Якими виявилися результати з читацької грамотності?
— 59% учнів досягли у читанні базового рівня, 29% — третього і вищих рівнів. Середній бал України у цій дисципліні — 428. Якщо порівняти із 2018 роком, то це на 38 балів менше. Середній показник країн ОЕСР — 476.
Зазначу, що тут не йдеться про швидкість читання. Завданням дітей було не лише прочитати, а й добре зрозуміти прочитане. Іншими словами, під час тестування перевіряли, чи вміють учні встановлювати причинно-наслідкові зв’язки на базі одного чи кількох письмових джерел, чи здатні виокремлювати головне, розрізняти інформацію з різних типів текстів — з інструкцій, графіків, карт, художніх та медіатекстів.
Найкраще діти читають у Сингапурі — 543 бали, Ірландії — 516, Японії — також 516 та Південній Кореї — 515. Найгірше читають у Марокко — 339, Узбекистані — 336 та Камбоджі — 329.
— А як щодо природничо-наукової грамотності?
— Результати наших дітей із цієї дисципліни виявилися вищими, ніж із математики та читання. 66% учнів досягли базового рівня, 36% — третього і вищих рівнів. Загалом в України 450 балів. Це на 19 балів менше, ніж 2018 року. Середній бал країн ОЕСР — 485. Найбільше з природничо-наукових дисциплін набрали Сингапур (561) та Японія (547), найменше — Камбоджа (347).
У цьому блоці перевіряли здатність учнів розв’язувати проблеми, пов’язані з наукою та науковими ідеями. Треба було пояснити певні явища чи дані, cпираючись на знання про науку та технології.
— Як вважаєте, чому українські діти продемонстрували у 2022-му гірші знання, ніж у 2018-му?
● І. Коберник:
— Насправді результати тестування PISA погіршилися у всіх країнах. Це наслідок пандемії, вимушеного онлайну і перерв у навчанні. Щоправда, результати українських дітей знизилися більше, бо на наслідки пандемії наклалися наслідки повномасштабного вторгнення Росії та війни, яка досі триває.
● М. Спиридонов:
— 2022 рік виявився дуже важким для України. Варто зазначити, що школи проводили тестування за програмою PISA у жовтні, коли були масовані обстріли та затяжні повітряні тривоги. Є навіть світлини, на яких зображено українських школярів, котрі беруть участь у тестуванні у приміщеннях без світла. У деяких закладах освіти тестування мусили переривати через повітряну тривогу.
Тому я б не поспішав із висновками про те, що українські підлітки значно слабші в навчанні, ніж їхні однолітки з європейських країн. Добре, що взагалі вдалося провести це оцінювання у непростих для дітей умовах.
До слова, у Міносвіти зауважили: оскільки у дослідженні беруть участь учні з понад 80 країн, то некоректно порівнювати всі країни, освітні системи яких можуть істотно різнитися. Для порівняння з Україною обрали Естонію, Польщу, Словаччину, Болгарію, Молдову й Грузію, бо ці держави подібні з Україною з огляду на соціальноекономічний стан чи на культурну та історичну спорідненість. Україна показала кращі результати з усіх трьох дисциплін, ніж Болгарія, Молдова та Грузія. Водночас результати Естонії, Польщі та Словаччини виявились вищими.
● О. Кондратюк:
— Додам, що результати дослідження PISA корелюються з результатами національного мультипредметного тесту. Наприклад, у НМТ 140 балів — це, так би мовити, межа виживання. Якщо ви не маєте 140 балів, для вас зачинені двері на будь-який “бюджет” і навіть на адекватні спеціальності за контрактом. У дослідженні PISA це перший і другий рівні (все, що до базового рівня), тобто дуже погано. Серединка — третій-четвертий рівень PISA, або 160 балів НМТ. Високий бал — п’ятий-шостий рівень PISA, або 180 і більше балів НМТ.
Так-от, показники фактично ідентичні. 3% українських школярів добре склали НМТ (на 180+ балів). І 3% добре написали тести PISA — п’ятий-шостий рівень. Середини досягли 10% учасників НМТ (160 балів) і 13% учасників PISA. На рівні дискваліфікації опинилося 60% учасників НМТ (140 балів ) і понад 40% учасників PISA. Ми можемо щороку стежити за реальним рівнем знань учнів з допомогою НМТ. До слова, РІSА має на меті перевірити не просто зазубрені знання із дисципліни, а тотальне їх розуміння.
— То чому українські школярі відстають у знаннях від школярів більшості європейських держав?
● І. Коберник:
— Тест PISA — це дуже практично орієнтовані завдання, з якими дитина може стикнутися у повсякденному житті і для вирішення яких потрібні навички функціонального читання, математичної грамотності та знання природничих наук. Таких завдань немає в українських програмах та підручниках і не було, згідно зі звітом PISA-2018.
● О. Кондратюк:
— Проблема в тому, що влада, формуючи освітній бюджет, неправильно розставляє пріоритети. Для прикладу, із 4 мільярдів гривень, виділених на освіту в Києві, 40 мільйонів піде на закупівлю взуття та костюмів для театральних вишів і шкіл, 40 мільйонів — на впорядкування документації згідно з вимогами законодавства і лише 130 тисяч гривень — на проведення олімпіад та турнірів. Це дуже мало! Вистачить на якихось п’ять освітніх заходів.
Водночас на навчання педагогів місто Київ пропонує виділити 60 мільйонів гривень. Чи буде з цього користь — не певен. Я б радив організувати вебінари для учнів на різноманітні теми. Один вебінар коштуватиме приблизно 5 тисяч гривень. Отже, за 5 мільйонів можна провести тисячу вебінарів, тобто розкрити тисячу тем, які цікавлять дітей. А дітей цікавить багато — для прикладу, вони часто запитують, чому на нас напала Росія.
Так само з бюджетом країни. На наступний рік на освіту закладено 179 мільярдів гривень. Левова частка грошей піде на підвищення зарплат учителям, на облаштування укриттів, на підручники, на модернізацію харчоблоків, на шкільні автобуси.
● М. Спиридонов:
— Я вважаю, що вчителям треба підвищувати зарплату. Бо зарплата впливає на їхню мотивацію. Також потрібні шкільні автобуси. Подивіться, дослідження PISA засвідчило: учні із сільської місцевості значно відстають у навчанні від однолітків з великих міст. Автобуси — це можливість їздити до кращої школи і здобувати якіснішу освіту, що, власне, актуально для сільських територій.
— Що варто змінити у системі української освіти, щоб діти могли здобувати у школах якісніші знання?
● М. Спиридонов:
— Шкільна програма має стати більш прикладною. Крім того, варто організовувати більше факультативних уроків, гуртків. Наприклад, така гра, як шахи, краще допомагає розвитку математичного мислення, ніж власне математика, яка для багатьох школярів абстрактна. Навіть кілька годин позашкільної активності позитивно впливає на бажання дітей навчатися.
● І. Коберник:
— Потрібно взяти результати звіту PISA, проаналізувати їх, подивитися, з якими типами завдань українські підлітки впоралися найгірше, і внести відповідні зміни в освітні програми, методики навчання, теми підручників. Зробити це має МОН. Якщо почне просто зараз, то результат буде помітний не раніше ніж за три роки.
Якщо ж зміст української освіти не змінювати, то результати українських дітей, які не бачать у школі сучасних завдань, яких не вчать розуміти й аналізувати складні тексти, відокремлювати факти від суджень, які не можуть обгрунтувати, чому вони обрали ту чи ту відповідь, — кращими не стануть.
