Фінське Національне бюро розслідування припускає, що це пошкодження — наслідок зовнішнього впливу. То що могло статися на морському дні?
— Це новий газопровід, збудований у 2019 році, захищений бетонованою оболонкою та шаром гальки товщиною у метр. І те, що, крім газопроводу, пошкоджено й підводний кабель волоконно-оптичного зв’язку Elisa, може свідчити власне про диверсію, — каже Михайло Гончар, президент Центру глобалістики “Стратегія XXI”. — Норвезькі сейсмологи зафіксували підземні поштовхи на морському дні Балтики в ніч на 8 жовтня. Це сталося у той момент, коли оператори газопроводів заявили про різке падіння тиску, що може свідчити про вибух. Подивимося, що скаже слідство. Але підозра падає на РФ. Тим більше, що російське гідрографічне судно “Сибіряков” було помічене біля місця вибуху.
— Чи вплине цей інцидент на енергобезпеку Естонії та Фінляндії?
— Ні, Естонія має можливість отримувати природний газ через країни Балтії або з Польщі, — каже Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова. — Фінляндія у своєму енергетичному балансі має лише 5% природного газу. Але Фінляндія цьогоріч вступила до НАТО. Тож пошкодження газопроводу можна розглядати як помсту з боку Росії. У такий спосіб РФ промацує реакцію НАТО. І не тільки. Після пошкодження підводного газопроводу Balticconnector ціни на газ одразу піднялися на 8%, а це вигідно російському “Газпрому”.
— А чому така м’яка реакція Альянсу на цей інцидент? Адже йдеться про напад на критичну інфраструктуру країн — членів НАТО.
● М. Гончар:
— Якщо навіть буде встановлено, що це зробила Росія, то від рішучих дій керівництво Альянсу утримуватиметься. Нагадаю, що після знищення російським винищувачем американського безпілотника над Чорним морем, США висловили лише жаль і вказали на небезпечну поведінку росіян. Щоправда, цього разу генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пообіцяв “рішучу відповідь”, якщо буде доведена навмисна атака на газопровід.
● В. Омельченко:
— НАТО не хоче вступати в прямий військовий конфлікт з РФ. Тому бачимо таку кволу реакцію Альянсу.
— Ще в червні помічник генерального секретаря НАТО з розвідки та безпеки Девід Кеттлер попереджав, що Росія може атакувати критично важливу інфраструктуру союзників, зокрема підводну. Чому Альянс не зміг цьому запобігти?
● М. Гончар:
— Про це попереджав і колишній депутат парламенту Великої Британії, а нині прем’єр-міністр Ріші Сунак. Адже підводну активність росіян помічали не лише в Балтійському морі, але й у Північному, Атлантиці. У Росії є головне управління глибоководних досліджень, яке займається саме виявленням слабких місць у підводній інфраструктурі Альянсу й підготовкою до диверсій.
Інша справа, що на рівні національних урядів, НАТО та ЄС ця небезпека недооцінювалася. Ситуація стала змінюватися лише після минулорічних диверсій на “Північних потоках”. Зокрема, була прийнята нова редакція Стратегії морської безпеки ЄС. Але вона не містить необхідного плану дій. А помпезно створена у березні цього року спільна робоча група на рівні НАТО та ЄС із захисту критичної інфраструктури розгортає свою діяльність неспішно.
— Чи варто очікувати нових диверсій від росіян? I де саме?
● В. Омельченко:
— Те, що протягом трохи більше року вибухають два європейські газопроводи (першими були вибухи на “Північних потоках” у вересні 2022 року. — Авт.), говорить про те, що є дуже високі загрози підриву й інших газогонів. Якщо розслідування буде тривалим, то це ще більше розв’яже росіянам руки.
● М. Гончар:
— Очевидно, що цим інцидентом дії Росії не обмежаться. Далі можуть бути диверсії у Північному та Середземному морях, у Північній Атлантиці. А за певних обставин — і в Чорному морі.