“Не усі подробиці можна розповідати публічно, але український повітряний щит стає сильнішим буквально щомісяця”, — заявив президент Володимир Зеленський після 17-ї зустрічі Контактної групи з питань оборони України, яка відбулася онлайн.
Водночас міністр оборони Рустем Умєров поінформував, що західні партнери до кінця грудня передадуть нам протитанкові міни та артилерійські боєприпаси. Що цікаво, цього разу вперше в засіданні контактної групи взяв участь головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Докладніше про підсумки чергового “Рамштайну” — в розмові з військовими експертами Іваном Киричевським та Владиславом Селезньовим.
— На чому зроблено акцент під час останньої зустрічі Контактної групи з питань оборони України?
● І. Киричевський:
— Західні союзники погодилися посилити систему протиповітряної оборони України. Відомо, що Німеччина надасть нам системи IRIS-T з керованими ракетами та один комплект системи Patriot. А ще — 8 тисяч протитанкових мін та додаткові 155-міліметрові артилерійські боєприпаси. Загалом допомога Німеччини сягне 1,4 мільярда доларів.
Нідерланди виділили 2 мільярди євро. Велика Британія та Норвегія в рамках морської коаліції посилять безпеку в Чорному морі. А Естонія надасть пів мільйона доларів на діяльність ІТ-коаліції (йдеться про єдину цифрову систему керування військами. — Авт.) на додаток до зобов’язань Люксембургу в розмірі 10 мільйонів євро.
— Чи виправдано те, що “Рамштайн” сконцентрувався на посиленні нашої ППО?
● В. Селезньов:
— Так. Ворог накопичив чималий запас ракет повітряного, морського та наземного базування. Приблизно 900 одиниць — це цифра, яку поширює українська розвідка. Очевидно, РФ може використати свою ракетну перевагу для ударів по наших об’єктах критичної інфраструктури.
Те, що сформована коаліція на чолі з провідними країнами європейського континенту, як-от Франція та Німеччина, — дуже добре. Важливо, аби ця коаліція спрацювала так, щоб до початку масштабних ракетних та дронових атак ми отримали додатковий ресурс для їх відбиття.
— У переліку засобів, які нам пообіцяли західні партнери, також протитанкові міни та артилерійські боєприпаси. Чи це саме та допомога, якої ми потребуємо нині найбільше?
● В. Селезньов:
— Міни ми, вочевидь, використаємо на тих напрямках, де ворог може атакувати. Бо, як бачимо, що далі, то більше окупаційні війська перебирають на себе ініціативу. Зауважу, що за двадцять місяців активних бойових дій ми встановили 500 тисяч мін на півночі нашої країни, зокрема на Волині, Вінниччині, Житомирщині та Київщині. Потрібні нам, безумовно, і боєприпаси.
Звісно, погано, що немає позитивних новин від Німеччини про надання ракет “Таурус”. Тамтешній міністр оборони досі каже, що це питання не на часі. Хоча очевидно, що “Тауруси” значно би посилили наші бойові можливості. Понад те, ми би могли зруйнувати Керченський міст, тобто зірвати безперебійне забезпечення ворожого угруповання, яке діє на окупованому півострові, а отже, і на півдні Херсонської області. Американські “Атакамси”, які мають касетну бойову частину, для руйнації Кримського мосту не підходять. Потрібні ракети з осколково-фугасною частиною, як-от “Таурус”.
● І. Киричевський:
— Треба розуміти, що запаси наземного озброєння наших союзників обмежені. Вони допомагають тим, чим можуть допомогти на нинішній момент. Зауважу, близько сотні “Леопардів”, які нам назбирали в рамках танкової коаліції, — це фактично колишні танки бундесверу (Збройних сил ФРН. — Авт.). Тобто все, що залишилося боєздатним після того, як інші країни Європи викупили запаси німецької армії.
США мають 2,5 тисячі “Абрамсів”, ще 2 тисячі на зберіганні (але це фактично розібрані машини). А в окупаційних військ РФ на нашій території — 3 тисячі танків. Виходить, що США мають віддати нам усі свої танки. Так, ми можемо запитати: невже Захід за півтора року не міг розгорнути виробництво зброї та техніки для того, щоб ми перемогли росіян? Те саме можуть запитати і нас: а ви чому не змогли? Тому західну допомогу треба сприймати так: дають, і дякувати Богу.
— Про що може свідчити участь Залужного у засіданні?
● В. Селезньов:
— Учасники зустрічі змогли почути від першої дійової особи про реальну ситуацію на полі бою. Бо часто західні партнери перебувають у вирі якихось ілюзій — вони впевнені, що передали нам достатньо ресурсів для зимової воєнної кампанії.
