Якщо порівнювати з 2022 роком, то кількість смертельних випадків на дорогах збільшилась на 9,4%, а випадків травмування — аж на 27,5%. За даними патрульної поліції, найчастіше у ДТП гинули через перевищення безпечної швидкості. Другою причиною є порушення правил маневрування, на третьому місці — перехід пішоходів у невстановлених місцях. Загалом за рік в Україні зафіксували 23 642 ДТП із загиблими й травмованими.
То чому у нас так багато загиблих на дорогах — щонайменше вісім українців щодня? Докладніше про це говоримо з Віктором Козорізом, головою Громадської спілки “За безпеку пішоходів”, Миколою Ільчуком, експертом з адвокації кампанії “За безпечні дороги”, Дмитро Беспаловим, експертом з транспортного планування, та адвокатом Богданом Глядиком.
— Минулоріч ДТП забрали життя 3053 осіб. Що скажете про це число?
● В. Козоріз:
— Ця статистика недосконала. Адже патрульна поліція подає тільки оперативні дані, тобто дані про тих, хто загинув на місці ДТП. Однак, згідно з дослідженнями, близько 15 — 18% травмованих у ДТП помирають у лікарнях. Це величезні втрати. Найстрашніше, що більшість загиблих — люди працездатного віку.
Я б порівнював дані патрульної поліції не з 2022 роком, коли почалося повномасштабне вторгнення, а з 2021-м. Показники смертності в ДТП у 2023-му і 2021 році майже однакові. Хоча дуже багато українців за ці роки виїхало за кордон.
На жаль, війна вплинула і на поведінку водіїв. Манера водіння, швидкість руху вказує на те, що люди почуваються нервово, напружено, поспішають, втрачають контроль за безпекою. Або навпаки: опинившись на мирній території, почуваються у цілковитій безпеці. І це позначається на дорожній ситуації.
● М. Ільчук:
— За дев’ять років спостережень, на жаль, статистика ДТП стабільно зростає. У 55% випадках причиною смерті на дорогах у 2023 році стало перевищення швидкості. Україна — єдина країна Європи, в якій допустиме перевищення швидкості може становити до 20 кілометрів за годину. Ми підготували законопроект, в якому, зокрема, пропонуємо зменшити цю норму принаймні до “+10”. Крім того, пропонуємо запровадити градацію санкцій за кожні плюс 10 км/год. Однак за пів року жоден з обранців, до кого ми зверталися з пропозиціями, не погодився зареєструвати цей законопроект.
● Б. Глядик:
— Наприклад, в Естонії немає дозволеного перевищення. Якщо перевищите швидкість хоча б на 2 — 3 км/год — штраф. Усі водії їздять з дозволеною швидкістю (за невеликими винятками). Навіть якщо на ділянці дороги дозволено їхати зі швидкістю 90 км/год, а ви їдете 70 км/год, ніхто не буде вас підтискати, сигналити, блимати вам, небезпечно обганяти і підрізати.
— Як ще можна поліпшити ситуацію на дорогах?
● М. Ільчук:
— Мережу камер автофіксації потрібно розширювати. На кінець минулого року в нас було близько 200 таких камер, тоді як у Польщі їх — понад 500. Також варто скасувати так звану 50-відсоткову знижку за порушення, зафіксовані камерами автофіксації. Адже якщо камера зафіксувала водія-порушника і він сплачує штраф упродовж 10 днів, то замість 340 гривень може заплатити 170. У нас з’явилися навіть водії-“рецидивісти”, які закладають такий штраф зі знижкою у свій бюджет.
● Б. Глядик:
— У січні 2022-го на дороги Києва виїхали патрульні автомобілі-фантоми. За моїми спостереженнями, протягом місяця середня швидкість руху в Києві знизилася до дозволеної. Водій повинен розуміти, що його порушення можуть зафіксувати у будь-якому місці.
— А штрафи у нас достатньо високі?
● М. Ільчук:
— Поза сумнівом, їх треба підвищувати. За перевищення швидкості руху, що є основною причиною смертей, водій зі знижкою може заплатити лише 170 гривень. Для порівняння: штраф за паркування на місці для осіб з інвалідністю — 1700 гривень.
● Д. Беспалов:
— Враховуючи зарплати, розмір штрафів у нас більш-менш нормальний. Проблема в тому, що покарання не є неминучим.
● В. Козоріз:
— Як показує практика, штрафи у нас спрацьовують у перші три місяці після їх підвищення. Коли в Україні збільшили штрафи за водіння у нетверезому стані, фіксувалося зменшення кількості таких випадків. Потім люди звикли до нововведення, і нині на дорогах знову повно нетверезих водіїв. Тут потрібен комплексний підхід, а головне — контроль на дорогах. У нас немає дорожньої поліції, а патрульна поліція, яка має контролювати та регулювати дорожній рух, перевантажена іншими завданнями. Також в Україні недосконала система підготовки водіїв. Не передбачено достатньої водійської практики на етапі навчання, зокрема, з контраварійного водіння.
● Б. Глядик:
— В Європі поширена практика, коли за конкретне порушення, крім штрафу, нараховують штрафні бали. У разі накопичення певної кількості цих балів водія на якийсь час позбавляють права керувати транспортними засобами.
— А українська дорожня інфраструктура спричиняється до високої аварійності?
● М. Ільчук:
— У нас дуже змішаний дорожній рух, міська забудова плавно переходить у дороги державного значення, а на дорогах державного значення повно населених пунктів та інших об’єктів інфраструктури. Наприклад, якщо ви їдете трасою М-06 з Києва до Чопа, то перетинаєте близько ста населених пунктів. І це наче траса, але ж ви проїжджаєте населений пункт, а отже, потрібно щоразу зменшувати швидкість руху.