Україну сколихнула хвиля підліткових самогубств. Нещодавно у Києві зведені брат і сестра стрибнули з вікна 24-го поверху. Хлопцю було 18 років, а дівчині — 17. Вони вели трансляцію самогубства у соцмережі. На відео хлопець каже дівчині, що кохає її, після чого вони обоє стрибають з вікна. Згодом у Деснянському районі столиці знайшли мертвими двох 17-річних дівчат. Ймовірно, вони теж скоїли самогубство: стрибнули з висоти недобудови. А 15 жовтня у Києві знову виявили тіло 12-річної дівчинки, яка випала з багатоповерхівки. То які причини штовхають дітей на самогубство?
— Причин може бути дуже багато. Але найчастіше — це переживання сильного стресу, — каже Олена Хролікова, практична психологиня, соціальна педагогиня та спеціалістка з EMDR-терапії. — У підлітковому віці діти стикаються з різними проблемами — такими, як низька самооцінка, відчуття невпевненості, розчарування у собі чи інших людях, несприйняття самого себе. Також це можуть бути сімейні труднощі, як-от непорозуміння з батьками, відсутність довіри, психологічне, фізичне або сексуальне насильство. Дитина може відчувати й стрес у школі, наприклад, через погану успішність або булінг.
— Інколи можуть бути настільки важкі зовнішні умови, що психіка підлітка не здатна самостійно переживати стрес і відновлюватися, — вважає дитяча та сімейна психологиня Антоніна Радченко. — Причиною може бути й стимуляція, наприклад, соцмережі, де дуже часто транслюється те, що шкодить життю й здоров’ю дітей. Також нерідко діти потрапляють у стосунки з підлітками-кривдниками, які їх залякують, втягують у борги. Ще одна причина суїцидів — наркотики. Під їх впливом змінюється свідомість, дитина може нафантазувати, що вона, наприклад, всесильна й невразлива.
Причиною можуть бути й психіатричні хвороби, важкі клінічні депресії. На жаль, часто батьки спростовують підліткову депресію, мовляв “вони ще малі”, “це все несерйозно”. Є випадки, коли в дітей були невдалі спроби суїциду, і вони розповідали батькам про це лише згодом. Батьки були шоковані, бо нічого не помічали. Тож додатковим фактором може бути саме неувага батьків у важкий період дитини.
— Діти якого віку найчастіше зважуються звести рахунки із життям?
● О. Хролікова:
— Починаючи з 12 років, діти стають більш схильними до суїциду. У цьому віці відбуваються зміни в гормональній системі, які також впливають на їхню поведінку та спричиняють “емоційні стрибки”. Як сказав вчений Жан Піаже, підлітки — це особистості, які вийшли з дитячого світу, але ще не увійшли у світ дорослий. Вони опиняються на роздоріжжі, і цей період може бути для них досить складним.
Дослідження свідчать, що хлопчики скоюють самогубства в чотири рази частіше, ніж дівчата. Але водночас дівчата більш схильні до суїциду.
— Хто більш схильний до самогубства — діти з великих міст чи сіл?
● О. Хролікова:
— На мою думку, розташування населеного пункту не відіграє великого значення. Були випадки скоєння самогубства як у великих, так і в малих містах, селах. Тут я б звернула увагу на інше: якщо дитина живе у великому місті, то у неї набагато більше можливостей звернутися до психолога чи психіатра з проблемою.
До суїциду можуть бути схильні діти як з багатих, так і з бідних сімей. Проте бідна сім’я може ледь-ледь забезпечувати базові потреби, не говорячи вже про можливість звернення до фахівця, якщо спостерігаються тривожні симптоми.
— Як батькам розпізнати суїцидальні наміри в дитини?
● О. Хролікова:
— Про це може “розповісти” її поведінка. Якщо раніше дитина мала нормальний сон і апетит, а тепер вона не спить, не їсть і схудла або, навпаки, “заїдає” стрес, то це слід вважати серйозними сигналами. Якщо дитина нічому не радіє, її ніщо не цікавить, а те, чим раніше вона захоплювалася, тепер не приносить задоволення, — усе це може бути проявом апатичного стану. Також батьків мають насторожити дописи у соцмережах на тему самогубства.
● А. Радченко:
— Потрібно бути уважним до дитини, більше розпитувати про самопочуття, мрії та плани на майбутнє. У підлітків, які перебувають у депресії та мають наміри вчинити суїцид, нема відповіді щодо планів. Якщо діти не відповідають на такі запитання, то на них потрібно звернути посилену увагу.
Крім того, ще змалечку дитині треба пояснювати, що життя — цінне, що вона — найцінніший скарб для батьків. Що самопошкодження, ризикована поведінка можуть призвести до незворотних наслідків.
— А як правильно говорити з дітьми на тему самогубства?
● А. Радченко:
— Батькам треба обережно ставити навідні запитання. Наприклад, тато або мама каже дитині: “Я дізналася, що на одну дівчинку так тисли, що в неї були спроби суїциду, і мене це так вразило...” У цей момент потрібно стежити за реакцією дитини. Якщо дитина починає нервувати, втікати від розмови, не хоче про це говорити, то це тривожний сигнал.
● О. Хролікова:
— У жодному разі не можна кричати на дитину. Треба спокійно поговорити на цю тему, пояснити, що ви — батьки, завжди будете з нею, і у будь-якому випадку підтримаєте та допоможете. Але така розмова може бути ефективною, якщо у вас з дитиною довірливі стосунки. Тому в кожній сім’ї насамперед потрібно вибудувати ці довірливі стосунки.
Не можна залякувати дитину, а постаратися з’ясувати причину таких думок. У жодному разі не можна знецінювати проблему. Не можна казати такі фрази: “це не важливо”, “не зважай”, “не треба через таке плакати”, “заспокойся”. Батьки мають дати дитині зрозуміти, що підтримують її й допоможуть. Тому можна сказати таке: “я у тебе вірю”, “я з тобою, і ми разом знайдемо вирішення проблеми”.
— Чи існує профілактика дитячих самогубств?
● О. Хролікова:
— Слід звертати увагу на те, чим займається ваша дитина, чим цікавиться. Треба бути задіяним у її житті, знати про потреби дитини й задовольняти їх. Також дитина в підлітковому віці має чимось займатися, наприклад, ходити на спортивні секції чи творчі гуртки. Але це обов’язково має бути заняття, яке їй подобається. Варто прислухатися до дітей, поважати їхні власні кордони.
● А. Радченко:
— Раджу гуляти з дітьми, ходити в кафе, парк і розмовляти! Треба розповідати про те, які проблеми виникали у вашому підлітковому віці, аналізувати разом з дитиною проблеми сучасних підлітків. Можна запитати дитину: а що тепер турбує підлітків? Дитина говоритиме загалом, але це буде про неї. Батькам потрібно проводити з дітьми профілактичні розмови щодо наркотиків, хвороб, раннього статевого життя, про небезпеку різноманітних груп у соцмережах. Батьки мають передати дітям критичне мислення. Також необхідні розмови про тенденції у музиці, в моді. Батьки повинні цікавитися тим, чим цікавляться їхні діти.
Є випадки, коли дорослі тиснуть на дитину або провокують. Ситуація: дитина каже батькам, що якщо вони щось їй не куплять, вона вчинить самогубство. І нерідко батьки відповідають — “ну покінчи”, бо знають, що дитина цього не зробить. Але часто діти приймають такий виклик. За жодних обставин не можна провокувати їх.
— Чому, на вашу думку, останнім часом в Україні так багато дитячих самогубств?
● А. Радченко:
— Майже чотири роки через карантин і воєнні дії діти ізольовані. Вони не вміють контактувати та обмінюватися інформацією з однолітками в живому спілкуванні. Немає з ким поділитися проблемою. Згадаймо, як було колись: зібралися всі разом, обговорили свою проблему, поскаржилися на життя і підтримали одне одного. Є навіть визначення “колективне усвідомлення” або “колективна емоція” у підлітків. На жаль, нині діти все менше збираються разом. Дорослі під час війни зайняті виживанням, дітям сумно, от вони й шукають розради. Проте вони можуть потрапити в те коло, яке не розрадить, а погубить.
