На думку західних аналітиків, Харків може бути одним з кількох можливих напрямків майбутнього наступу російської армії. Водночас вони зауважують, що РФ навряд чи вдасться захопити місто. Адже це вимагатиме прориву української оборони, чого Росія наразі не в змозі зробити.
Водночас окупанти нещадно обстрілюють Харків, зокрема КАБами. Міський голова Харкова Ігор Терехов в інтерв’ю відомому британському тижневику підкреслив, що його місто не має наміру здаватися і готове до оборони. “Як можна перетворити таке місто на сіру зону? Люди не поїдуть, тому що вони вже виїжджали, а потім повернулися. Вони вже достатньо намучилися”, — зауважив мер. І нагадав, що у 2022-му було значно гірше, коли з довоєнного населення чисельністю понад 1,5 мільйона у місті залишилося лише 300 тисяч.
— Командувач Сухопутних військ Олександр Павлюк заявив, що Росія створює нове стотисячне угруповання, ймовірно, для літнього наступу, — каже Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці. — Та на сьогодні, щоб почати наступ на Харків, ворог не має сил. Для цього росіянам потрібне значно більше і людей, і техніки. Чи з’являться такі резерви у противника на початку літа, залежатиме від західної допомоги та активності Сил оборони на фронті. Якщо збережеться той темп, котрий ми нині підтримуємо щодо знищення передовсім ворожої техніки, то, навіть провівши мобілізацію, ворог не зможе відразу використовувати нові сили. Мобілізованих потрібно навчити, озброїти, укомплектувати офіцерським складом. Харкову може загрожувати 200 — 250-тисячне угруповання. Якщо воно буде меншим, то ризику для захоплення міста немає. Але так, це місто, важливий промисловий центр, є бажаною ціллю для ворога.
— Наступальну стратегічну операцію противник розпочав ще взимку минулого року, і вона триває, — додає Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія XXI”. — Очевидний напрямок головного удару — Донеччина. Мета ворога прорвати нашу оборону на півночі від Бахмуту й вийти на оперативний простір — Костянтинівка, Краматорськ, Покровськ. Те, що противник ще не прорвав там оборону, цілковита заслуга наших Сил оборони, котрі в умовах дефіциту боєприпасів й особового складу його стримують. Якщо росіянам вдасться прорвати нашу оборону на Донецькому напрямку, то ми змушені будемо перекидати резерви туди. Тобто оголяться інші ділянки фронту. А це дасть змогу росіянам розширити лінію фронту.
На сьогодні РФ у Західному Сибіру та на Уралі формує декілька армій. Зокрема, два військові округи — Ленінградський та Московський. Тож через декілька місяців вони будуть задіяні. Ймовірно, на початку літа. Інше питання — де їх задіють? Передовсім це буде той напрямок, де противник матиме успіх.
— Таке враження, що РФ постійними й нещадними бомбардуваннями Харкова хоче перетворити його на другий Маріуполь.
● С. Кузан:
— Так, Росія застосовує терористичну тактику, створюючи нестерпні умови для життя харків’ян. Ворог атакує ракетами, дронами, зруйнував дві головні ТЕЦ, котрі живили і Харків, і область. Агресор створює гуманітарну катастрофу в обласному центрі. Це супроводжується масованою інформаційною обробкою населення, щоб створити хаос, посіяти паніку. Мета Росії очевидна — дестабілізувати ситуацію в регіоні. На сьогодні, крім С-300, ворог б’є по Харківщині й планерувальними авіабомбами. Розуміючи, що в нього наразі немає ресурсу та сил, щоб захопити місто, він вдається до терору, маючи перевагу в авіації, КАБах і дронах.
● П. Лакійчук:
— Варто зазначити, що атак зазнає не лише Харків, але й Одеса, Запоріжжя, Сумщина. Ворог хоче змусити жителів цих регіонів покинути рідні домівки. Зрештою, росіянам ніщо не заважає здійснювати атаки по Харкову й одночасно готуватися до наступу на це місто.
— Чи вдасться зірвати плани ворога, якщо не буде західної допомоги, зокрема від США?
● С. Кузан:
— Правду кажучи, зробити це буде важко. Нам дуже важливо отримувати потрібну кількість снарядів. І не тільки. Щоб припинити повітряний терор, потрібна насамперед авіація, як-от літаки F-16.