За вісім місяців цього року проти шахраїв розпочато майже 60 тисяч кримінальних проваджень. Це більше, аніж за два попередні роки, разом узяті! З чим пов’язаний сплеск активності шахраїв і які методи вони використовують, щоб видурити ваші гроші?
“ДОСТАВИМО МАШИНУ НА ФРОНТ”
— За результатами опитування, яке ми проводили спільно з НБУ серед 112,9 тисячі українців, кожен дев’ятий став жертвою шахраїв від початку повномасштабної війни, — каже Олексій Іванкін, засновник медіаресурсу Опендатабот. — Користуючись тривожною ситуацією та важким становищем наших співвітчизників, злочинці адаптували шахрайські схеми під сьогодення й ошукують людей, прикидаючись працівниками банків чи обіцяючи фінансову допомогу від імені держави, міжнародних, зокрема благодійних, організацій. Найчастіше жертвами пройдисвітів стає молодь віком 18 — 24 роки та люди старші 65 років.
— Які схеми шахрайства з’явилися під час війни?
— Одним з найприбутковіших видів шахрайства у період воєнного стану є продаж неіснуючих авто та військової амуніції, — розповідає Руслан Болгов, експерт з кібербезпеки. — Жертвами схем стають не тільки пересічні українці. Нещодавно правоохоронці затримали відразу 12 учасників міжрегіональної організованої групи, яка продавала неіснуючі автівки військовим та волонтерам. Вони виставляли у соціальній мережі оголошення про продаж автомобілів за цінами, нижчими від ринкових. Телефоном розповідали вигадані історії, буцімто їхні родичі також воюють, тому хочуть допомогти бійцям ЗСУ і готові особисто доставити машину безпосередньо до лінії фронту. Головною умовою придбання транспортного засобу була попередня оплата. Та щойно спритники отримували гроші, зв’язок із ними обривався. Жертвами пройдисвітів у цій ситуації стали щонайменше 22 особи.
— За останні три тижні лише у нашій області пройдисвіти таким чином ошукали чотирьох осіб, — додає Сергій Крета, речник поліції Тернопільщини. — З кожного потерпілого виманили 200 тисяч гривень. Своїм потенційним жертвам вони надсилали фотографії машин, які нібито мають їм пригнати, і вимагали попередню оплату. Для переконливості навіть надавали світлини з пропускних пунктів на кордоні та копії своїх підроблених паспортів.
— Шахраї досить часто вміщують у соціальній мережі жалісливі пости про збір коштів для нібито поранених бійців ЗСУ, — зауважує Артем Олещенко, речник департаменту кіберполіції. — Підкріплюють їх фотографіями і навіть фальшивими довідками про діагноз з медичних закладів, але вказують реквізити власних банківських рахунків. Двох таких зловмисників днями вдалося вирахувати на Львівщині. Спритники встигли ошукати щонайменше п’ять осіб. А столичні кіберполіцейські викрили аферистів, котрі реєстрували фіктивні благодійні фонди нібито для допомоги дітям, які постраждали від війни. Телефонували підприємцям та представникам різних організацій і переконували робити пожертви. Для цього навіть облаштували колцентр. Щоб замаскувати протиправну діяльність, незначну частину коштів переказували на благодійність, а решту — ділили між собою. І так привласнили понад 11 мільйонів гривень!
“ДРОВА ЗА ПРИВАБЛИВОЮ ЦІНОЮ”
— Які ще види шахрайств реєструєте часто?
● О. Іванкін:
— За результатами нашого опитування, найчастіше українців ошукували під час купівлі-продажу товарів в інтернеті. Від такого виду обману потерпіли 52,74% респондентів. Друга за поширеністю схема — фішингові посилання, де жертвою пройдисвітів став кожен п’ятий українець. У 12,04% потерпілих шахраї зламали сторінки в соцмережах, а ще у 10,18% — виманювали інформацію телефоном.
— Розкажіть, будь ласка, як працюють ці схеми.
● Р. Болгов:
— Фішинг спрямований на викрадення конфіденційної електронної інформації. Найчастіше його мета — отримання доступу до банківської картки. Приводом може бути пришвидшення розрахунків за покупки в інтернеті, поповнення мобільного рахунку, реєстрація як внутрішньо переміщеної особи тощо. Для цього людині пропонують перейти за посиланням, і вона потрапляє на фішинговий сайт, де для реєстрації вимагається ввести номер і тризначний CVV-код перевірки дійсності банківської картки. Маючи ці дані, шахраї знімають усі кошти з рахунку. А якщо ввести дані кредитки, то можуть оформити на людину ще й позичку в банку.
● А. Олещенко:
— Доволі поширена й інша стара схема — привласнення чужого фінансового номера з віддаленою заміною сім-карти. Шахраї телефонують людям від імені різних організацій, установ або онлайн-сервісів і переконують передзвонити їм. Після цього замовляють в оператора мобільного зв’язку послугу відновлення сім-карти. Для ідентифікації абонента використовують інформацію про три останні номери, на які дзвонив власник телефону, й таким чином отримують доступ до онлайн-банкінгу, змінюють паролі та знімають усі заощадження.
● С. Крета:
— Є ще так звані сезонні шахрайства, пов’язані з продажем генераторів, альтернативних джерел освітлення, палива на зиму.
— Я ледве не потрапила в одну з таких шахрайських схем, — каже Ольга Волокітіна з Хмельниччини. — Прочитала у соцмережі оголошення про продаж дров за привабливою ціною. Його авторка відрекомендувалася бухгалтеркою лісництва. Домовилися, що приїду, мені випишуть рахунок і після сплати коштів доправлять товар. Вранці телефонує “водій” і каже, що вже їде завантажувати дрова. Думаю, за цей час встигну в лісництво, щоб розрахуватися. Але через декілька хвилин набирає “бухгалтерка” і повідомляє, що дрова вже завантажені на автомобіль і, мовляв, треба негайно розрахуватися. Дає реквізити картки й зауважує, що у призначенні платежу треба просто зазначити “грошовий переказ”. Зрозумівши, що маю справу з аферистами, не збиралась нічого оплачувати, просто вирішила зіграти під дудку шахраїв і поїхала безпосередньо у лісництво. Поки туди добиралася, “бухгалтерка” і “водій” регулярно мені надзвонювали. А коли сказала, що їду, щоб подивитися на дрова, вимкнули телефони. У лісництві підтвердили мої підозри щодо шахраїв і розповіли, що до них часто звертаються зі скаргами люди, які сплатили кошти, а дров не отримали.
НЕ ПЕРЕДАВАЙТЕ НІ ПАРОЛІВ, НІ ОДНОРАЗОВИХ КОДІВ
— То як не потрапити на гачок шахраїв?
● Р. Болгов:
— Дотримуйтеся елементарних правил безпеки в інтернеті. Не переходьте за невідомими посиланнями й нікому не передавайте паролів, одноразових кодів, навіть якщо співрозмовник відрекомендовується співробітником служби безпеки банку. Якщо вже бажаєте передати свої дані, то зареєструйте “ліву” поштову скриньку та подайте номер телефону, який не прив’язаний ні до банківського рахунку, ні до соціальної мережі.
Коли через месенджер друг чи родич просить терміново позичити гроші, передзвоніть йому і уточніть, чи дійсно він перебуває в скрутному становищі. Бо недавно був випадок, коли донька вночі отримала повідомлення нібито від матері. Та просила перевести на її картку декілька тисяч гривень. Донька виконала прохання, навіть не здогадавшись піднятися на інший поверх будинку та перепитати у матері, чи дійсно та просила гроші. Чи хоча би передзвонити їй. І в результаті втратила чималу суму грошей.
● А. Олещенко:
— Треба купувати й сплачувати за товари і послуги лише на надійних ресурсах, перевіряти правильність URL-адреси, бо навіть найменша невідповідність може означати, що користувач потрапив на фішинговий сайт. Щоб мінімізувати ризики втрати коштів, розраховуйтеся лише після отримання товару. Для онлайн-шопінгу заведіть окрему інтернет-картку, на яку переказуйте лише необхідну для оплати суму коштів. Під час придбання товару на платформі оголошень обговорюйте подробиці угоди тільки в чаті цієї платформи й не переходьте на сторонні месенджери, куди зловмисники можуть надіслати фішингові посилання.
І ще. Забороніть віддалену заміну сім-картки або перейдіть на контрактне обслуговування у мобільного оператора з прив’язкою до вашого паспорта. Не розголошуйте свій фінансовий номер телефону та не використовуйте його для реєстрації акаунтів у соціальних мережах і для авторизації в інших системах.
