30 вересня закінчується дія закону про ленд-ліз. Передбачалось, що він працюватиме аналогічно ленд-лізу часів Другої світової війни, коли США безперебійно постачали своїм союзникам, зокрема Радянському Союзу, зброю, військову техніку та продовольство без попередньої оплати і з тривалим її відстроченням. Проте минув рік, а закон так і не запрацював. Які причини?
— Головна — те, що допомога, котру надали нам США в озброєнні, військовій техніці і яка не вимагає від України подальшої оплати, набула неочікуваних масштабів на момент ухвалення закону про ленд-ліз, — каже Вадим Трюхан, дипломат, голова правління ГО “Європейський рух України”. — Завданням закону було не забезпечувати поставки озброєння та військової техніки, а відігравати роль засобу психологічного тиску на Росію. Мовляв, у Другу світову союзники завдяки ленд-лізу перемогли нацистську Німеччину та Японію, тепер те саме повториться в Україні. Завдяки йому буде забезпечено поразку РФ. У Вашингтоні сподівалися, що це спрацює і стримає Москву від ескалації конфлікту.
— Так, не було потреби у ленд-лізі, — каже Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма”. — Цей закон прийнято перед проміжними виборами у США. Тоді був ризик, що прийдуть до влади не просто республіканці, а трампісти і блокуватимуть допомогу для України.
— Хочете сказати, що це добре для України, що закон не запрацював?
● О. Краєв:
— Частково — так. На сьогодні ми отримуємо озброєння та військову техніку зі США безоплатно. За ленд-лізом нам довелося б заплатити за ту техніку, яку б вирішили залишити собі після війни. А це — мільярди доларів.
● В. Трюхан:
— Нагадаю, що США постачали СРСР за ленд-лізом не тільки зброю, але й товари цивільного призначення (продукти харчування, пальне, руду і навіть ґудзики). Тому Україні було б, звісно, вигідно, щоб закон запрацював. Адже тоді ми б могли отримати безоплатно величезну номенклатуру цивільного призначення, котра пригодилася б нам для переведення економіки на воєнні рейки. Вашингтон не використав цієї опції. Чому? Ймовірно, ми всередині країни не продемонстрували готовності повністю перевести економіку на воєнні рейки.
— А чи могла б Україна завдяки ленд-лізу отримати більше зброї та військової техніки?
● О. Краєв:
— Якби закон запрацював, кінцеве рішення про надання допомоги було б не за Конгресом, а за адміністрацією Байдена. Там ключові безпекові питання, а особливо постачання нам озброєння, курирує Джек Салліван, радник президента США з національної безпеки. А він доволі обережний у питанні постачання нам деяких видів озброєння, зокрема далекобійної зброї. Тому не певен, що у разі дії закону у нас швидше з’явилися б F-16 чи ATACMS.
Загалом закон про ленд-ліз не містить конкретики щодо якості й кількості зброї, яка постачається, детального покрокового розбору, що та в якому порядку має надходити. Надання того чи іншого виду озброєння залежить не від програми, а від політичного рішення адміністрації Білого дому.
— Наскільки реально, що дію закону продовжать?
● В. Трюхан:
— Наразі таких ознак немає. Але в передвиборний рік у США ситуація може змінитися.
● О. Краєв:
— Нині у США немає опозиції щодо цього закону. Його не використовували, тому не буде проблеми з продовженням. Є шанси, що чинність закону продовжать ще на рік.
