Стратегія, ухвалена на вимогу МВФ, визначає, як Україна наповнюватиме державну скарбницю, щоб зменшити фінансову залежність від західних партнерів. Експерти, ознайомлені з документом, кажуть: якщо діяти за прописаними у стратегії правилами, доходів у бюджеті держави навряд чи побільшає. Реалізація ж стратегії призведе до поступового знищення українського бізнесу та ще більшого зубожіння громадян. То що не так із Національною стратегією доходів? З’ясовуємо у розмові з кандидатом економічних наук Олександром Хмелевським, директором економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолієм Амеліним та економістом Данилом Моніним.
— Які правила, прописані у стратегії, викликають найбільше запитань?
● О. Хмелевський:
— Влада має намір скасувати спрощену систему оподаткування. Нагадаю, що запровадження “спрощенки” мало на меті спростити роботу малого бізнесу, знизити його витрати на бухгалтерію та зменшити розмір податків. Це дало результат і забезпечило розвиток малого бізнесу. Щоправда, спрощену систему широко використовує і великий бізнес. Через реєстрацію ФОП та малих підприємств він подрібнює свої фінансові потоки та знижує суму податків.
Проте стратегія передбачає скасування спрощеної системи оподаткування не лише для юридичних осіб, але й для ФОП, не лише для великого бізнесу, але й для малого. Це боляче вдарить по малому бізнесу. Багато підприємців будуть змушені припинити роботу, ті, хто залишиться, істотно підвищуватимуть свої ціни на товари й послуги, щоб відшкодувати витрати на збільшення податків та додатковий облік. Отже, сама собою ідея відмови від спрощеної системи оподаткування неправильна.
● А. Амелін:
— За спрощеною системою бізнес платить єдиний податок до місцевого бюджету. Надалі уряд хоче встановити податок на рівні 3 — 17% залежно від виду діяльності. Це призведе до того, що адміністрування сплати податків стане занадто складним для звичайних підприємців, і їм доведеться додатково наймати бухгалтерів, аби розібратися, скільки та як платити.
— Що можете сказати про повернення прогресивної шкали оподаткування фізосіб?
● О. Хмелевський:
— Такий крок в очах багатьох наших громадян справедливий. Тому багато хто підтримує цю ідею. Проте насправді запровадження прогресивної шкали оподаткування дуже ускладнить адміністрування сплати податків. Значно легше контролювати сплату податку за однією ставкою, ніж за кількома.
Багатії постійно намагатимуться уникнути сплати податків за підвищеними ставками. Вони приховуватимуть свої доходи або подрібнюватимуть їх, спрямовуючи частину фінансових потоків на рахунки підставних осіб. Тому ефект від запровадження прогресивної шкали оподаткування буде мінімальним.
● Д. Монін:
— Так, новації вимагатимуть, щоб будь-який невеликий бізнес потребував послуг бухгалтера, юриста, тобто мав додаткові витрати. Це означає, що фізичні особи, які намагаються самостійно вести бізнес, стануть менш конкурентоспроможними.
Спроба підвищити ПДФО для багатих — це спроба підтягнути систему до європейських стандартів. От тільки у США дохід 30 тисяч доларів на рік оподатковується за ставкою 10%, а в Китаї мінімальний дохід оподатковується за ставкою 3%. В Україні навіть мінімальна зарплата — за ставкою 18%. Це свідчить про те, яка наша прогресивна шкала неадекватна. Якби базову ставку було зменшено до 10%, тоді можна було б говорити про запуск прогресивної шкали.
— Чи правда, що будь-які надходження на картку фізособи планують оподатковувати 18%?
● О. Хмелевський:
— Так. І нині, згідно з Податковим кодексом, громадяни повинні сплачувати податки на всі свої доходи. Проте багато хто цього не робить. Стратегія передбачає, що податкова здобуде доступ до всіх банківських рахунків. Тобто банківську таємницю остаточно буде скасовано. Як наслідок, податкова розцінюватиме будь-які надходження на банківський рахунок як доходи і вимагатиме сплати з них податку на дохід 18% + військовий збір 1,5%. Людям доведеться або платити, або збирати документи, щоб підтвердити, що цей платіж є допомогою від родичів чи що вони позичили гроші у своїх знайомих.
Усе це створить купу проблем не лише для пересічних громадян, але й для податкової. Утворяться неймовірні черги з людей, які потребуватимуть пояснень. Податковій доведеться залучити десятки тисяч працівників, які будуть змушені розв’язувати ці дрібні суперечки. І користі з цього для бюджету буде мало. Радше навпаки, контроль за такими переказами призведе до більших витрат на оплату праці податківців, що перевищуватимуть додаткові надходження до держбюджету. До того ж така реформа суперечить іншому пункту стратегії, який передбачає скорочення кількості податківців.
● А. Амелін:
— Автори стратегії кажуть, що скасування банківської таємниці — вимога ЄС. Це неправда. У жодному документі ЄС цього не вимагає. Понад те, майже у кожній європейській країні є банківська таємниця. Відкрити її можна на рішення суду — якщо інформація про рахунки особи потрібна правоохоронцям.
Нині, мабуть, кожен другий українець переказує гроші рідним чи друзям. Ці перекази оподатковуватимуть. Як наслідок, є ризик, що транзакції перейдуть з безготівкового банківського сектору у кешовий.
● О. Хмелевський:
— Авжеж, така “реформа” остаточно підірве довіру до банків. Люди будуть розраховуватися готівкою, причому як гривнею, так і іноземною валютою. Ще більше зросте частка розрахунків криптовалютами. Як наслідок, банківська система втратить клієнтів та доходи, сфера застосування гривні ще більше звузиться, а податкові надходження до бюджету скоротяться. Не відкидаю, що такі нововведення спричинять масове невдоволення населення та дестабілізують політичну ситуацію. Я б рекомендував владі для її ж добра відмовитися від такої “реформи”.
— А чи виправдане підвищення акцизів на сигарети, алкоголь, пальне?
● Д. Монін:
— Підвищення акцизів на сигарети триває багато років поспіль. Як наслідок, виробництво їх в Україні знижується щороку на 20%, а тіньовий ринок зростає. Підвищенням цін на сигарети ми, власне, поступово вбиваємо внутрішнє виробництво та збільшуємо імпорт. Так, це дає невелике збільшення доходів до бюджету, але не таке, на яке можна було б сподіватися. Доходи громадян, на жаль, не зростають із такою швидкістю, як вартість цигарок.
Що стосується пального, то акциз планують збільшити до 0,354 євро з нинішніх 0,22 євро за літр. Це збільшить вартість пального на 7 — 10 гривень за літр. Так, доходи до бюджету дещо зростуть, але за це заплатять усі українці.
● О. Хмелевський:
— Постійне підвищення акцизів на тютюн, алкоголь, пальне завдає чималої шкоди як виробникам цієї продукції, так і держбюджету. Ідея зрівняти українські акцизи з європейськими дуже погана. Очевидно, що в ЄС зарплати значно вищі, ніж у нас.
Зростання акцизів в Україні призводить до ще більшого зубожіння населення. Люди змушені постійно економити, відмовляються від придбання підакцизних товарів або купують товари, виготовлені в тіньовому секторі економіки чи завезені контрабандою. Нині частку тіньового ринку тютюнових виробів оцінюють у 20%. А втрати держбюджету від тіньового ринку цигарок цього року можуть сягнути 22 мільярдів гривень.
— Як вважаєте, чи Національна стратегія, схвалена урядом, дасть змогу наростити доходи держави?
● Д. Монін:
— Ні, криза вбитої війною економіки через підвищення податків лише посилиться. Держава, яка навіть нині розпоряджається грошима корупційним шляхом, забиратиме ще більше грошей в активних громадян.
Для того щоб позбутися фінансової залежності від партнерів, після війни потрібно скоротити витрати держави. В Україні навряд чи залишиться більш як 30 мільйонів населення, тоді як чиновників, шкіл, лікарень та іншої інфраструктури маємо на 42 — 50 мільйонів. Тобто резерви для скорочення є. Підхід же уряду, який передбачає збільшення доходів суто через підвищення податків, містить корупційні ризики. Тож, як на мене, справжня мета стратегії — підвищена рента з економіки на користь вузького класу розподільників бюджету.
● А. Амелін:
— У деяких кроках, передбачених цією стратегією, логіка є. Але загалом заплановані заходи я розцінюю як фінансовий терор проти українського народу та бізнесу. Бо в концепцію нормативних актів та законів, які мають бути ухвалені на виконання стратегії, закладено підвищення корупційних ризиків, погіршення бізнес-клімату, стану економіки загалом і, як наслідок, зменшення надходжень до бюджету.
● О. Хмелевський:
— Влада обрала абсолютно хибний курс. Вона не спрощує, а ускладнює оподаткування. При цьому утруднює життя не лише громадянам, але й податківцям. Запровадження такої стратегії призведе до занепаду економіки та відпливу населення й бізнесу з України. Замість того щоб зосередитися на контролі за оподаткуванням великого бізнесу, де відбувається більшість порушень і де бюджет втрачає сотні мільярдів гривень, влада вирішила витрусити кишені дрібного бізнесу та пересічних громадян.
На жаль, уряд ніяк не може зрозуміти, що ключ до наповнення бюджету лежить у розвитку української економіки, а не в тотальному контролі та відбиранні останньої копійки в пересічних громадян. Реалізація цієї стратегії призведе до економічної катастрофи, а можливо, і до соціального вибуху з непередбачуваними наслідками.