МВС анонсувало істотне збільшення штрафів за порушення комендантської години. Так, якщо тепер за це передбачено від 170 до 510 гривень, а у разі повторного порушення протягом року — від 850 до 1700 гривень, то, згідно з новою ініціативою, штраф має зрости до 340 — 680 тисяч гривень. Але чи потрібна загалом комендантська година, особливо в областях, які лежать далеко від бойових дій?
— Отже, наскільки дієвим виявилось запровадження комендантської години? I чи справді варто збільшувати відповідальність за її порушення?
— Запровадження комендантської години виявилось дуже ефективним, адже загальні показники злочинності значно знизились, особливо в перший рік повномасштабного вторгнення, — каже Сергій Крета, речник Нацполіції у Тернопільській області. — Останніми ж місяцями порушників виявляємо під час кожного рейду. Приміром, у вересні виявили 36 водіїв таксі, які працювали під час дії комендантської години без спеціальних перепусток. Деякі магазини у нічний час далі торгують спиртним. Звісно, заради прибутку. Тому, вважаю, варто посилювати покарання.
— Штрафи мають бути такими високими, аби більше не виникало бажання порушувати обмеження, — вважає Георгій Тука, керівник волонтерської організації “Народний тил”. — Демонстративно нехтувати комендантську годину — неприпустимо.
— А от Закарпатська ОВА не вводила комендантську годину, — додає Ганна Дан, речниця Нацполіції в області. — При тім криміногенна ситуація у нас під цілковитим контролем.
— Але ж комендантську годину було запроваджено не задля зменшення рівня злочинності.
● Г. Тука:
— Її було запроваджено насамперед для того, аби запобігати й перешкоджати пересуванню ДРГ, навідників та коригувальників. А ці покидьки діють по всій території країни. До прикладу, були випадки, коли знешкоджували диверсійні групи, завданням яких було здійснення атак, зокрема, на прикордонників. Багаторазово фіксували спроби вчинення терористичних актів. Частково цьому вдалося запобігти завдяки введенню комендантської години.
Закарпаття, на щастя, досі не зазнало серйозних ударів, тоді як це вже не раз ставалось, зокрема, у Львові й Тернополі. Тому цілком виправданою є підвищена увага правоохоронців до поодиноких громадян чи груп, які пересуваються під час комендантської години, зокрема, автомобілями.
— Комендантська година — це обмеження свободи пересування, — каже екснардеп Віталій Купрій. — А будь-яке обмеження прав громадян повинно мати мету й обгрунтування. Наприклад, щоб врегулювати роботу нічних клубів чи інших закладів, не треба запроваджувати комендантську годину. Органи місцевого самоврядування мають достатньо важелів для цього.
У нічний час можуть бути вагомі причини для поїздки. Приміром, з’явилась нагальна потреба відвідати близьку людину, яка потрапила в лікарню. Або ж пасажири приїжджають уночі на залізничний вокзал і змушені там ночувати через комендантську годину. Тому я й виступаю за послаблення цього режиму. Але не на всій території. На територіях, прилеглих до районів бойових дій, все-таки потрібні обмеження пересування вночі більші, ніж, наприклад, на заході України.
— В Iзраїлі не вводили комендантської години, хоч було оголошено стан війни.
● В. Купрій:
— В Україні багато хто каже — комендантська година потрібна, аби знешкодити шпигунів, які можуть стежити, зокрема, за пересуванням військової техніки ЗСУ. Сумнівне обгрунтування! Хто забороняє поліції чи добровольчим формуванням тергромад зупиняти людей, які пересуваються вночі, перевіряти документи? Згідно із Кодексом про адміністративні правопорушення, можна затримати особу до з’ясування обставин мінімум на три години або й на добу.
— Порівняння з Ізраїлем некоректне, адже йдеться про іншу територію війни, де задіяно інше озброєння як для нападу, так і для захисту, — вважає Володимир Яворський, експерт Центру громадянських свобод. — І навіть там у перші два дні вводили обмеження пересування, коли цивільні були зобов’язані перебувати вдома з міркувань безпеки.
В Україні ж таке обмеження є одним з найбільш виправданих на сьогодні. Адже вночі, приміром, здійснюється пересування наших військових, техніки. Треба розуміти, що у ворога навіть на території, далекій від фронту, можуть бути “очі”.
