Мобілізація в Україні триває з перших днів повномасштабного вторгнення Росії. Країну захищають і контрактники, і ті, кого призвали до війська після 24 лютого 2022 року, і добровольці. Це люди різного віку. Колишній очільник британського міноборони Бен Воллес заявив, що середній вік українських солдатів на фронті становить за 40 років, і закликав українського Президента мобілізувати більше молодих. “Я розумію прагнення Президента Зеленського зберегти молодь для майбутнього, але настав час переоцінити підходи української мобілізації”, — наголосив він. Чи слушна така порада? Дискутуємо на цю тему разом з військовими експертами Дмитром Снєгирьовим, Олегом Ждановим, Владиславом Селезньовим та Олексієм Гетьманом.
— Наскільки вагомим фактором на фронті є вік особового складу?
● О. Жданов:
— Скажу так: 40+ — це не той вік, який підходить для ведення бойових дій. Адже фізичні можливості людини після сорока різко знижуються. Як відомо, Велика Британія готувала наших військових у підрозділи спецпризначення та морської піхоти. Виконати нормативи цих родів військ майже неможливо у віці 40+, а у віці 20+, 30+ — без проблем. Саме тому, мабуть, британський ексміністр оборони акцентував увагу на віці наших військових.
● О. Гетьман:
— Найкращий вік для військовослужбовця — від 25 до 35 років, тобто в середньому 30 років. Це особи з більшменш стійкою психікою і нормальною фізичною підготовкою. Люди такого віку — найбільш боєздатні одиниці.
● В. Селезньов:
— Мені 50. І я чудово розумію, що серйозні завдання, пов’язані з динамікою, з фізичним навантаженням, років 25 тому я міг би виконати набагато ефективніше, ніж тепер. Так, я маю певний досвід, знання, але фізичну вправність із віком ми втрачаємо.
— Чи потрібно нашому військово-політичному керівництву дослухатися до поради Бена Воллеса? Як гадаєте?
● В. Селезньов:
— Очевидно, Бен Воллес вважає, що динаміка бойових дій нині вимагає високого рівня фізичної загартованості, якісної підготовки особового складу, зокрема й готовності до трансформації. Сьогодні українські війська дедалі частіше використовують високотехнологічну зброю, а це потребує відповідних навичок. Що молодша людина, то швидше вона опановує сучасні технології, устаткування та обладнання.
● О. Гетьман:
— Ми розуміємо, що війна швидко не закінчиться, а триватиме ще як мінімум наступного року. Тому нам треба мобілізувати більшу кількість людей або мати істотну перевагу в якісній зброї. Істотної переваги в якісній зброї ми навряд чи зможемо досягнути, як це було, наприклад, під час операції “Буря в пустелі”, коли війська антиіракської коаліції істотно переважали війська Саддама Хусейна. Зброя, яку нам постачають міжнародні партнери, краща, ніж у росіян, але, на жаль, її не так багато.
Нам доведеться ще мобілізувати людей. Треба зупиняти тих 400 тисяч росіян, які нині беруть участь у бойових діях, і розуміти, що їх кількість може зрости й до мільйона. Варто долучати більше молодих. З одного боку, не хотілося би, щоб людина віком 20 років потрапляла на війну, бо фактично це ще дитина. З іншого — молодь, безумовно, більш активна та витривала.
Зауважу, що нині у великих містах на вулицях, у ресторанах, кав’ярнях бачимо багато молоді. Посадовці інших країн, коли приїжджають до нас, не розуміють, що відбувається. Кажуть: “Ви на весь світ говорите, що у вас така страшна війна, і водночас стільки молоді гуляє вулицями. Вони що, всі хворі? Якщо така страшна війна, то вся країна має воювати. А хто не зовсім здоровий, хай крутить гайки — ремонтує танки”.
● Д. Снєгирьов:
— Чому в нас на фронті багато старших бійців? Бо перша хвиля мобілізації торкнулася тих, хто має бойовий досвід, тобто тих, хто брав участь в АТО/ ООС, починаючи з 2014 року і аж до 2022-го. Це люди обстріляні, вони чудово розуміють, що таке війна. Натомість молодь потребує додаткової підготовки, а це потребує часу.
Мені не зовсім зрозуміло, навіщо нині акцентують увагу на віці наших бійців. У нас немає вибіркового підходу до комплектування Збройних сил України: беремо осіб віком від 40 до 60, а від 20 до 30 не беремо. Це хибна риторика з боку Воллеса. Нас більше мала би хвилювати заява британців про те, що їхня країна вичерпала запаси засобів протиповітряної оборони та артилерійських боєприпасів, яких потребує Україна. Дайте нам більше зброї (тут я маю на увазі не лише Британію, а загалом Захід) — хай не гинуть наші військові!
Давати поради українській стороні, яка продемонструвала успішний характер контрнаступу без створення відповідних передумов з боку наших західних партнерів, — це як мінімум нетактовно! Урешті-решт, такі заяви штучно створюють розбрат: мовляв, люди старшого віку воюють у той час, як молодь сидить у тилу — у спортзалах та генделиках. Це невиправдано принаймні щодо тих молодих людей, які нині у лавах Збройних сил України.
У час воєнного стану мобілізують усіх без винятку осіб, придатних до військової служби, не зважаючи на вік. Інше питання, що, за законодавством, є відстрочка для студентів. Може, Воллес на це натякає? Вибачте, а хто тоді буде Україну розбудовувати?! Як нам тоді демографічну ситуацію рятувати?!
● О. Жданов:
— Варто чи не варто мобілізувати більше молоді — нам треба визначатися самим. Передусім маємо ставити собі запитання: чи влаштовує нас рівень підготовки нинішнього особового складу? Якщо влаштовує, то фактично нічого змінювати не треба. Якщо ні — треба переглянути підходи до мобілізації та до підготовки військових.
— З якого віку в Україні дозволено мобілізувати до війська?
● В. Селезньов:
— До служби за призовом під час мобілізації можуть бути залучені особи віком 18 — 60 років, які мають статус військовозобов’язаних. До військовозобов’язаних не належать ті, хто перебуває на обліку призовників на строкову службу (у період воєнного стану призову на строкову службу не відбувається. — Авт.).
Як відомо, більшість громадян після 18 років отримує відстрочку від призову для здобуття освіти. Граничний вік перебування на обліку строковиків — 27 років. Ще на початку літа цього року Верховна Рада ухвалила законопроект, який знижує відповідний вік до 25 років, але президент його не підписав.
