“Укренерго” чи не щодня попереджає, що в енергосистемі спостерігається дефіцит потужностей. Хоча масованих обстрілів ворога по енергетичних об’єктах наразі не було. Тоді чому ж виникає дефіцит? І чого чекати далі? Чи можливі все-таки віялові відключення світла побутовим споживачам? Своїми думками поділилися Геннадій Рябцев, фахівець із державної політики у паливно-енергетичному комплексі, Володимир Омельченко, директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова, та Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій.
— Чому виникає дефіцит електроенергії в Україні?
● Г. Рябцев:
— Є дві причини. По-перше, це виведення в аварійний ремонт одразу кількох енергоблоків ТЕС і ТЕЦ. По-друге, на фоні зниження температури повітря зросло споживання, й українській генерації важко його покривати.
● В. Омельченко:
— Через російську окупацію ми втратили близько 16 гігаватів потужності. Мова, зокрема, про Запорізьку АЕС і ТЕС, Луганську ТЕС. А через ворожі удари по об’єктах енергосистеми протягом минулої зими наші втрати за потужністю сягли близько 50% (йдеться переважно про теплову генерацію). Так, частину цих потужностей вдалось відновити, але не все.
— Наразі масових відключень електроенергії не було. А за яких умов вони можливі?
● Г. Рябцев:
— Читав недавно в соцмережах страшилки на кшталт: “Блекаутів не уникнемо”. Але блекаут означає неможливість відновлення роботи енергосистеми після збою. У нашій же енергосистемі не було блекаутів навіть минулої зими. Бо керованість системою була збережена, а графіками подачі електроенергії керував диспетчер.
Так от. Тимчасові відключення побутових споживачів цілком можливі, якщо будуть значні порушення в роботі енергосистеми. Наприклад, коли одразу кілька блоків генерувальних станцій не зможуть передавати електроенергію. Мова про одночасне руйнування великої кількості трансформаторних підстанцій через обстріли.
● Ю. Корольчук:
— Із 30 підстанцій, які зазнали різного ступеня пошкоджень минулої зими, на десятьох планували провести капітальний ремонт. Наразі відбудували лише три. Адже, щоб поремонтувати одну підстанцію, потрібно близько 50 мільйонів доларів. Зрештою, на такі роботи потрібні тривалі терміни (переважно понад рік). Отже, основна проблема полягає в тому, що підстанції не відремонтували повністю, тому вони можуть пропускати до споживача менший обсяг електроенергії. Скажу більше, будівництво захисних споруд для підстанцій мали завершити восени. Але недавно виявилось, що на частині об’єктів роботи закінчать аж у лютому. Отже, вони незахищені від ракетних ударів.
Добре, що наразі всі дев’ять енергоблоків АЕС на неокупованих територіях працюють в енергосистемі України. Проблеми можуть початися, якщо декілька діб поспіль температура повітря триматиметься на позначці мінус 10 градусів і нижче. ТЕЦ тоді буде важко впоратись із навантаженням — там і зараз бракує вугілля. Тож, як на мене, відключення цілком ймовірні. За найгірших обставин можливо, що в окремі періоди без світла будемо до 16 годин на добу. Як то кажуть, треба сподіватися на краще, але готуватися до гіршого.
— Україна вже неодноразово була змушена залучати аварійну допомогу з Румунії, Польщі та Словаччини для підтримування балансу в енергосистемі...
● Г. Рябцев:
— Так. Нагадаю, у березні минулого року наша країна стала членом “енергетичного Євросоюзу”, тобто приєдналася до європейської системи ENTSO-E. Така синхронізація з енергосистемою континентальної Європи важлива для підвищення надійності роботи вітчизняних енергосистем. Бо якщо нам бракує електроенергії і вона є в системі наших сусідів, можна попросити про допомогу.
Гранична пропускна потужність у разі передачі електроенергії — 1,7 гігавата. Але з них лише близько 0,6 гігавата Україна може брати в режимі імпорту, все інше — це аварійна допомога (яка коштує відчутно дорожче, ніж звичайний імпорт). Причина в тому, що в нас, на жаль, є обмеження, які не дозволяють купувати у країнах ЄС більше електроенергії, бо це суперечить чинним нормативним документам Євросоюзу.
● В. Омельченко:
— Технологічне приєднання до енергосистеми ЄС дає змогу мінімізувати можливий дефіцит електроенергії в Україні. Але цього замало. Потрібне об’єднання спотового ринку електроенергії України з європейським. Мова про так званий маркет-каплінг — прозорі та зрозумілі для європейських компаній правила купівлі-продажу електричної енергії. Бо наш ринок електричної енергії не відповідає на сьогодні моделі ринку енергетичної системи ЄС. Відповідно, ціни в Україні вдвічі-втричі нижчі, ніж в країнах Євросоюзу. І наразі немає жодних комерційних передумов для того, щоб хтось імпортував електричну енергію в Україну собі на збиток.
