Згідно з даними Єдиного державного реєстру декларацій, найбільше прихильників альтернативних грошей виявилося у Нацполіції та прокуратурі. Далі йдуть депутати міських, обласних, районних і навіть селищних рад, Верховної Ради. Декілька декларацій зі згадкою електронних грошей зареєстрували представники Міноборони.
Понад 14% таких звітів належать жителям Дніпропетровської, Одеської та Харківської областей. Найпопулярнішим у 2022 році став біткоїн — його задекларували 648 чиновників. Чим може бути зумовлене збільшення кількості декларацій зі згадкою криптовалюти?
— Ця ситуація свідчить про збільшення корупційного складника у діяльності посадовців, — вважає фінансовий аналітик Олексій Кущ. — Криптовалюту використовують для незаконних фінансових оборудок, а отже, для уникнення фінансового моніторингу в банках і підтвердження походження джерел доходів.
Наші чиновники можуть отримувати хабарі готівкою. Але проблема у тому, що цю готівку потім важко легалізувати. Тому простіше отримати на флешку декілька біткоїнів як хабар, а потім використати їх для купівлі будинку чи яхти десь у Монако чи Флориді.
— Я б не пов’язувала збільшення числа чиновників — власників електронних грошей суто з їхніми намірами приховати чи легалізувати свої активи. Думаю, приріст пов’язаний із розвитком криптовалюти в Україні, — каже адвокатка, ексзаступниця керівника департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК Юлія Шевченко. — Логічно, що цей актив уже обов’язковий для декларування. До того ж можливості правоохоронної, антикорупційної систем у пошуках таких активів стали потужнішими. Для прикладу, якщо буде встановлено недекларування крипти, то на чиновника чекатиме відповідальність із занесенням до Реєстру корупціонерів, зокрема кримінальна (залежно від вартості прихованих активів).
— Скільки насправді чиновники мають криптовалюти — не відомо, — додає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Зрештою, цю валюту вже використовують масово, а її вартість має стійкий тренд до зростання, тому чиновник завжди може пояснити збільшення своїх статків підвищенням вартості криптовалюти чи її майнінгом.
А загалом фактична ліквідація банківської таємниці, фінансовий моніторинг та жорсткий контроль за банківськими операціями змушують дедалі більше людей у світі використовувати криптовалюту для здійснення платежів та зберігання своїх активів. Збільшують заощадження у крипті не лише чиновники, а й пересічні громадяни. Це загальносвітова тенденція, яка посилюватиметься, якщо уряди різних країн не відмовляться від намірів запровадити тотальний контроль за коштами громадян. Якщо справи йтимуть так і надалі, то сфера застосування національних валют звужуватиметься, а уряди та центральні банки втратять значну частину податкових надходжень і доходів від емісії.
— Як вважаєте, чому власників цифрових грошей побільшало саме серед працівників Нацполіції і прокуратури?
● О. Кущ:
— Видно, потік грошей у сегменті силовиків збільшився. Коли правоохоронці починають користуватися криптовалютою у великих обсягах, це взагалі більше схоже на “міжнародну організовану злочинну групу”, ніж на цивілізовану правоохоронну систему європейської країни. Я б на законодавчому рівні заборонив працівникам правоохоронних органів проводити оборудки з криптовалютою.
Зауважу, що до повномасштабної війни у крипті найчастіше “сиділи” депутати міських рад. Адже на той час активно відбувались операції із землею чи комунальною власністю. Наприклад, оренда землі у Києві — це у 99% випадків узаконений хабар, який забудовник давав місцевим чиновникам. Тепер земля для забудови в Харкові чи комунальні підприємства у Херсоні нікому не потрібні.
— Чи може НАЗК перевірити, скільки саме грошей декларант має в електронному гаманці?
● О. Хмелевський:
— У багатьох випадках криптогаманці не вимагають ідентифікації клієнтів. Тобто власник криптовалюти може зберігати свою анонімність. Тому ні НАЗК, ні НАБУ, ні податкова, ні інші правоохоронні органи не можуть встановити ні кількість, ні джерела походження криптовалюти.
Як правило, чиновники вказують у деклараціях лише той обсяг криптовалюти, на який у наступних звітних періодах вони купуватимуть будинки, автівки чи інші коштовні речі. На ці покупки правоохоронці можуть звернути увагу та вимагати пояснень щодо походження коштів. Решти криптовалюти власники у деклараціях не вказують, принаймні до моменту наступних великих покупок, які доведеться пояснювати.