Такими високими ціни не були навіть після повномасштабного вторгнення Росії, коли ми мали катастрофічний дефіцит пального й автозаправні станції обмежували продаж десятьма літрами на клієнта.
Аналітики кажуть: подорожчання спричинене низкою факторів, і певності у тому, що ціни підуть на спад, немає. Понад те — можливе навіть їх підвищення.
“Ціни стали зростати з липня, коли держава повернула довоєнні ставки податків на пальне, а саме — акцизів та ПДВ, — пояснює директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн. — Це призвело до збільшення податкового навантаження на 8 гривень на дизель та на 11 гривень на бензин за літр.
Взнаки далося і підвищення цін на нафту та нафтопродукти у світі. За останні три місяці нафта подорожчала більш ніж на 25% — зі 75-ти до 95 доларів за барель. Як наслідок, ціни на дизель та бензин зросли на 12 та 14 гривень за літр відповідно.
Крім того, вартіснішим стало транспортування пального з Європи. Раніше ми завозили його морем, тепер більшість портів заблоковано, тож доводиться використовувати автомобільні та залізничні шляхи. А це — значно дорожчий варіант”.
“Свій вплив на підвищення цін мав і перехід Нацбанку до керованої гнучкості валютного курсу, — додає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Зміни, на які пішов НБУ, викликали побоювання, що невдовзі гривня може девальвувати. Як наслідок, продавці пального підвищують ціни, намагаючись уникнути втрат від імовірного знецінення нацвалюти.
Не забуваймо і про те, що частина пального надходить в Україну через дунайські порти, які останнім часом зазнають потужних обстрілів. Більшість трейдерів через такі обставини призупиняє відвантаження пального. Ті, що погоджуються працювати далі, підвищують вартість транспортування, закладаючи в неї витрати на страхування екіпажу.
Разом з тим підприємства в Україні, як і населення, готуються до можливого відключення електроенергії взимку. Багато хто робить запаси пального для генераторів. Попит також сприяє зростанню цін”.
— Чи вартість пального підвищуватиметься й надалі?
— На мою думку, зростання має припинитися, — каже директор спеціальних проектів Науково-технічного центру “Психея” Геннадій Рябцев. — У перші дні після вторгнення ХАМАСу до Ізраїлю ціни на нафту підскочили — з 85 до 88 доларів за барель, але не сягнули того рівня, який був за декілька тижнів до того, — 95 доларів. Тепер же ціна знову знизилася до 86 доларів за барель.
Інша річ, що виник ситуативний дефіцит пального через ускладнення логістики у деяких регіонах. Трейдери заявляли про проблеми з оформленням вантажів через вимогу уряду підтверджувати походження пального (була інформація, що до нас нібито завозять пальне з Росії). На тлі ось цього дефіциту підвищилися ціни. Але, повторюю, лише у певних регіонах.
— Останніми тижнями світові ціни на нафту справді пішли донизу, — зазначає директор однієї з мереж АЗС Дмитро Льоушкін. — Але пальне не дешевшає, бо переробні підприємства, передовсім у Європі, де ми його закуповуємо, не поспішають знижувати ціни. Усі чекають подорожчання нафти на тлі конфлікту між ХАМАСом і Ізраїлем.
Певен, зниження ціни з 95 доларів до 85 доларів за барель короткотермінове. Найближчим часом ціна повернеться до тих-таки 95 доларів або буде навіть вищою. Заворушення на Близькому Сході завжди позначаються на вартості нафти на світовому ринку.
● С. Куюн:
— Якщо долар дорожчатиме, то ціна на пальне зросте. Бо пальне імпортне, і потрібна валюта на його закупівлю.
Водночас маємо говорити про те, що різке подорожчання пального призвело до зменшення споживання. Тому АЗС шукатимуть будь-яку можливість знижувати ціни для того, щоб активізувати попит і здобути більше клієнтів.
● О. Хмелевський:
— Наприкінці вересня нафта сорту Brent зросла до 97 доларів за барель. Хоча після цього відбулася певна корекція, проте є прогнози експертів, що незабаром вона коштуватиме більше як 100 доларів.
— Якою може бути ціна пального, якщо вартість нафти підскочить до 100 доларів?
● С. Куюн:
— Менше ніж 60 гривень за літр бензину не буде. За нашими розрахунками, щоб втримати ціну на рівні 60 гривень, барель нафти має коштувати не більше ніж 95 доларів. Якщо буде 100 доларів, то цей рубіж однозначно буде перейдений.
● Г. Рябцев:
— Якщо ціна за барель якогось дня сягне 100 доларів, то це не надто вплине на ціни на заправках. А от якщо сягне і втримається на цій позначці на тиждень-два або на місяць, тоді можна говорити про збільшення ціни бензину до 60 — 65 гривень за літр.
Нижчою може бути ціна за умови застосування захисних механізмів з боку нашого уряду, як-от повернення до нижчих податків, як це було до липня цього року.
— Наскільки ймовірно, що влада зменшить податкове навантаження на пальне?
● О. Хмелевський:
— Я вважаю, що керівництво країни не піде на зниження податків. Адже постійно доводиться підвищувати витрати на оборону, що збільшує і без того рекордний дефіцит держбюджету. Крім того, на підвищенні податків наполягає МВФ. Урешті-решт, навіть якби влада зменшила податкове навантаження, наведені вище чинники можуть переважити ефект від зниження податків, і ціни все одно зростатимуть.
— Чи могли б ми постачати свою нафту за кордон на переробку через нафтопровід “Дружба”?
● С. Куюн:
— Думаю, нас там ніхто не чекає. Заводи в Європі мають свою нафту, переробляють її, отримують нафтопродукти й на цьому заробляють.
● О. Хмелевський:
— У 2021 році Україна видобула 1,5 мільйона тонн нафти. Теоретично ми можемо постачати її на переробку за кордон. Проте в цьому немає жодного сенсу. Адже такий обсяг може бути перероблено в Україні на наявних виробничих потужностях.
● Д. Льоушкін:
— Так, нафту, яку ми видобуваємо, переробляють “Укрнафта” й малі НПЗ (нафтопереробні заводи. — Авт.). До речі, вони її скуповують на відкритих біржах за вищими цінами, ніж на світовому ринку, — орієнтовно на 150 доларів.
За рахунок власного видобутку газового конденсату й нафти ми маємо не більш як 15 — 20% пально-мастильних матеріалів. Це невеликий відсоток, він істотно не впливає на ціноутворення.
● Г. Рябцев:
— Насправді ми можемо експортувати нафту за кордон на переробку. Це питання опрацьовує нині компанія “Укрнафта”. Але переробка нашої нафти в країнах ЄС навряд чи дозволила б знизити ціну пального. Та принаймні не було б його дефіциту.
— А які ціни на пальне в Європі?
● О. Хмелевський:
— Вони дещо вищі, ніж в Україні. Для прикладу, на початок жовтня бензин А-95 коштував у Німеччині 1,92 євро, дизпальне — 1,83 євро за літр, а в Польщі — 1,46 євро та 1,42 євро відповідно.
● Д. Льоушкін:
— В Італії за літр бензину А-95 треба віддати понад 2 євро, за дизель — приблизно 1,95 євро, у Бельгії — 1,85 євро та 2 євро відповідно. В Австрії бензин і дизель коштують приблизно однаково — 1,75 євро. У Чехії літр бензину — 1,65 євро, дизелю — майже 1,60 євро.
— А чому в Європі, звідки ми імпортуємо майже все пальне, ціни вищі, аніж в Україні?
● Д. Льоушкін:
— Бо там вищі податки, зокрема ставки акцизів. У нас ставка акцизу на бензин — 213 євро за тисячу літрів, на дизпальне — 139,5 євро. У країнах ЄС мінімальна ставка акцизу на бензин становить 359 євро за тисячу літрів, а на дизель — 330 євро. А, наприклад, у Хорватії ставка акцизу на бензин становить 520 євро, на дизпальне — 410 євро, в Італії — 730 євро і 620 євро відповідно.
— Яка структура ціноутворення пального, яке продається на українських АЗС?
● С. Куюн:
— Приблизно 50% — закупівельна вартість пального (фактично імпортного), до 30% — податки (акциз та ПДВ), 10% — це витрати автозаправних станцій, зокрема логістика, і ще 10% — прибуток АЗС, тобто прибуток — 5 — 6 гривень на літрі.
— Як зростання цін на пальне може позначитися на вартості продуктів та проїзду в транспорті?
● О. Хмелевський:
— У собівартості продуктів харчування пальне становить приблизно 10%. Тому зростання цін на пальне, наприклад, на 20% призведе до подорожчання продуктів на 2%. Але якщо будуть відключення електроенергії та підприємства використовуватимуть генератори, то зростання цін на продукти харчування буде істотнішим.
Що стосується транспортних перевезень, то тут частка пального в собівартості може перевищувати 50%. І його подорожчання на 20% може призвести до підвищення цін на 10 — 15 %.
