У цього виконавця — особливий тембр, за який його і полюбила численна армія шанувальників. Ще з часів участі в шоу “Голос країни”, де Андрій Хаят виступав у команді Тіни Кароль. Опісля ж він двічі брав участь у Національному відборі на “Євробачення”...
— Багатьох цікавить, чи пробуватимеш ти втретє вибороти путівку на цей конкурс? I який меседж хотів би донести до глядачів “Євробачення-2022”, що проходитиме в Iталії?
— У мене вже немає того запалу та бажання брати участь у конкурсах, доносити якісь меседжі, щось комусь доводити. Я не хочу щороку ходити на Національний відбір, аби заявити чи нагадати про себе, як це роблять більшість учасників. Це — жалюгідно. Я міг би написати ще одну конкурсну пісню і т. д., але, чесно кажучи, мені вже просто не цікаво. Це був крутий досвід із гідним результатом для мене та моєї команди, але на тому питання конкурсів для нас закрито.
— Багатьом дуже сподобався твій патріотичний трек “Гімн землі”. Наскільки важко він народжувався (враховуючи складність тематики) чи навпаки — все було на одному подиху?
— Я дуже вдячний слухачам за те, що вони правильно сприйняли та полюбили “Гімн землі”. Це дійсно особлива пісня для мене, яка була створена передусім для того, аби сказати “дякую” моїй Батьківщині. Вона була написана буквально за десять хвилин і чекала слушної години, якою стала річниця Незалежності України... Для мене немає такого поняття, як “складно”, у музиці. Це справа мого життя і я отримую від неї максимальне задоволення.
— А чи слідкуєш ти за цифрами на YouTube? Нині твій максимум — понад мільйон переглядів пісні Call for love...
— Особисто для мене YouTube вже не основний показник успішності контенту, враховуючи, що більшість наших артистів накручують собі статистику, аби створити враження успіху, якого насправді немає. Я не блогер, а музикант, і YouTube точно не головна платформа для оцінки моєї роботи. (Усміхається).
Для мене YouTube вже не основний показник успішності контенту.
— Ти завжди дуже стильно вдягаєшся, створюючи свої сценічні образи. А поза сценою так само прискіпливо ставишся до свого луку? Зрештою, чи належиш до шопоголіків?
— Дякую за спостережливість. Насправді, я не можу сказати, що приділяю багато уваги лукам і т. д. Найчастіше я просто одягаю те, у чому мені комфортно, намагаюсь купувати та шити для повсякдення такі речі, які можна легко поєднати одну з одною. Більша частина мого гардероба — це шитий одяг. У магазинах я купую тільки базу (футболки, білизну, шкарпетки, взуття), тому назвати себе шопоголіком не можу.
— Чи має якісь приховані таланти Андрій Хаят?
— Думаю, що мій найголовніший талант — уміння обирати людей. Я бачу їх наскрізь: з чого вони “складаються”, чого прагнуть, де їх слабкі та сильні місця. Знаєте, досить часто люди видають свою істинну сутність саме під час невимушених, “комфортних” бесід. Іноді навіть не підозрюючи, що в своїй голові я все вирішив ще на початку нашого діалогу.
— На календарі — зима. Що із сезонних активностей твоє — лижі чи ковзани? Чи ти уникаєш екстриму?
— Я зовсім не екстремал. Інстинкт самозбереження підказує мені обирати глінтвейн та смачні чаї, спостерігаючи за тим, як інші люди катаються на лижах та ковзанах. (Усміхається). Якщо без жартів, то взимку я люблю просто гуляти вечірнім містом у компанії своїх людей і пити щось гаряче.
— Андрію, як би ти продовжив речення: “Ви не повірите, але я...”?
— ...Дуже залежу від запахів. Для мене запах — один із найголовніших інструментів ностальгії. Я користуюсь певними засобами в побуті тільки тому, що їх запах нагадує мені про певний період мого життя або конкретних людей. Не важливо, чи це парфум, чи пральний порошок з певним ароматом. Завдяки запахам я створюю особливу зону свого особистого комфорту, яка зрозуміла тільки мені.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю з акторкою Антоніною Хижняк
