З часів “Фабрики зірок” її пам’ятають як Еріку. Проте після “ребрендингу” Настя Кочетова взяла інше псевдо
— MamaRika, під яким випустила не один хіт. А три місяці тому співачка народила первістка...
— Насте, як проходить курс “молодої мами” — дуже жорстко чи нормально?
— Я вже трошки адаптувалася до того, що з нами тепер плюс одна людина. (Усміхається). З одного боку, це непросто, а з іншого — надзвичайне щастя! Ми намагаємося все поєднувати: і сімейні клопоти, і роботу. Нещодавно я навіть мала вже перший концерт. Залишила Давида на тата й змогла з’їздити на виступ...
Не належу до тих жінок, які сидять по три роки в декретах. Нічого не маю проти них, але це занадто прозаїчна “відмазка”: “Я не можу, бо в мене дитина”. Ні, я можу й хочу! Навіть більше — мене якраз стимулює той факт, що маю дитину. Тобто мій син дає мені крила й хочеться ще більше працювати й творити.
— Ви живете в чудовому будинку з басейном. Для вас важливий комфорт сам собою чи більше — відповідність статусу селебрітіс?
— (Усміхається). Ми з чоловіком насправді — максимально прості. Дуже й дуже заземлені (в хорошому сенсі цього слова). Ті, хто слідкують за нашими соцмережами, не дадуть збрехати. З гумором ставимося до поняття “селебрітіс”, й це абсолютно не про нас. Ми просто люди, які люблять комфорт — от і все. Хотілося передусім створити сімейне гніздечко, де буде зручно та затишно. Адже 99% свого часу (особливо на карантині) проводимо вдома. Може, це дивно звучатиме, але ми не тусовщики й не любимо гучних вечірок. До речі, той великий будинок наразі винаймаємо, хоча плануємо з часом звести свій. І це класний стимул!
— У грудні виповниться сім років вашим стосункам. Цей період багато хто з психологів відзначає як досить критичний для будь-яких пар. У зв’язку з цим у вас немає певних побоювань?
— Сподіваюсь, нашу сім’ю криза, про яку ви кажете, не зачепить. Насамперед тому, що нині в нас — піднесення стосунків, пов’язане з народженням дитини. Це — продовження того кохання, що, власне, зародилось сім років тому. Ми кайфуємо від усього, що відбувається тепер у нашому житті. Давид пукнув, і тато з мамою — у захваті. (Сміється). Якщо ж говорити серйозно, кризи стаються у сім’ях, коли чоловік і дружина не розвиваються. Якщо хтось сидить у чотирьох стінах та виносить мізки тому, хто працює за двох, це — проблема. Або коли обидвоє надто багато працюють та не бувають удома. Треба знаходити час і на діалоги, і на побути разом, і на роботу... Це дозволить уникати тих криз.
— Глядачі часто не підозрюють, якими зусиллями робиться кар’єра у шоу-бізнесі та на які жертви іноді йдуть артисти. От вам, скажімо, доводилось виходити на сцену з температурою?
— Знаєте, температура — це найбанальніше. (Усміхається). Такі ситуації були дуже часто. Мало того — сцена справді лікує. Під час виступу з тебе зійде сім потів, і за куліси ти повертаєшся уже здоровим... З моєї вини жодного разу не відміняли концерт. Не знаю, що має статися, аби я сказала: “Ні, на сцену не
вийду!”
— А смерть найближчих?
— Для мене тут взірець — Селін Діон. Я читала, що в неї помер тато, коли якраз йшов концерт. Зірці повідомили сумну новину, але вона все одно вийшла на сцену. Співала крізь сльози, але виступ не відмінила. Я зараз говорю, а в мене самої сльози навертаються на очі. (Після паузи). Ось що значить самовіддача...
Бути артистом — важка праця. На жаль, не всі це розуміють. Думають, що ми на сцені хвостами виляємо. Тобто, що все в нас дуже просто. Зрештою, нехай так і думають. Люди прагнуть свята і хочуть бачити перед собою красивого, усміхненого та легкого артиста. Навіщо їм наші проблеми?! (Усміхається).
— Знаю, що у вашій сім’ї є загальний улюбленець Роккі. Яка історія його появи?
— Це був подарунок чоловіка на “днюху”. Песика породи мальтіпу взяли тоді з розплідника, а потім несподівано виявилось, що він дуже хворий. Тривалий час ми лікували хлопчика (стільки всього пережили!), зате тепер він абсолютно здоровий. Роккі, можна сказати, був нашим “чорновичком”... До слова, коли ми принесли сина з пологового, то під час знайомства песик лизнув потилицю дитини, і ми зрозуміли — відтепер це найкращі друзі. (Сміється).
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю з Федором Стригуном
