Про нього заговорили після проекту “Шанс”, в якому співак переміг понад 15 років тому. Та, на відміну від колег, які теж яскраво засвітились на телеекранах, він зумів втримати свою популярність. І до пандемії збирав на своїх концертах традиційні аншлаги...
— Павле, скажіть, на другому році перманентних карантинів український шоу-бізнес ще живий чи вже дихає на ладан?
— Він живий, але переживає не найкращі часи. Адже переважно весь шоу-бізнес живе за рахунок концертів, корпоративів, весіль, ну і т. д. Тобто заробляє виступами. Нині ж цей краник, так би мовити, перекрили. Тому багатьом українським артистам — важко...
Натомість за кордоном виконавці живуть передусім не з гастролей, а з роялті, що отримують за звучання своїх пісень на радіо й ТБ. На жаль, в Україні це поки що не працює так, як має працювати. Не так давно розгорілася ціла війна довкола цього питання... Тому кажу — настали не найкращі часи.
— Нині вам сорок три роки. У цьому віці — плюс-мінус — виникає криза середнього віку. Ви вже відчули її на своїй шкірі?
— Так. Декілька років тому, десь протягом шести місяців, у мене був кризовий період. Більшість людей раніше чи пізніше з тим теж стикаються. Це не значить, що щось має кардинально погіршитися. Ні. Просто ти переходиш на інший рівень сприйняття себе й життя загалом. Насамперед починаєш більше цінувати час.
Після сороківки вже розумієш, що на все тебе просто не вистачить. Якщо раніше можна було побігти на декілька інтерв’ю, потім — на вечірній концерт, а опісля поїхати ще з друзями на якусь тусовку (усміхається), то тепер волію вибирати щось одне. Тобто розставляю пріоритети.
— Цікаво, скільки років ви у шлюбі та чи намагалась дружина вас переробити?
— У моєму випадку це важко, бо я достатньо впертий. Мені всі кажуть: “Ти — Телець за гороскопом, і як-що впрешся, то зсунути з місця тебе важко”. Справді — якщо я собі щось намітив, мене зі шляху не зіб’єш. Проте, коли потребую хорошої поради, перший, хто може її дати, це, звичайно, дружина... Ми разом — одинадцять років.
Якщо я собі щось намітив, мене зі шляху не зіб’єш.
— А як ви підтримуєте фізичну форму? Маєте сталі звички чи все спонтанно? Тобто залежить від позначки на вазі...
— Ні, не спонтанно: я регулярно займаюся у залі. Ходжу туди тричі на тиждень. Тепер ще хочу відновити плавання. Відчуваю, що це — моя стихія. Зрештою, колись я навіть мав розряд... Займаюся і для того, щоб підтримувати тіло в формі, й для того, щоб дух був бадьорий. Знаєте, виходиш із залу — й ніби крила розправляєш. І взагалі — на світ дивишся спокійніше та позитивніше.
— Якщо не секрет, де ваші місця сили?
— Переважно це — гори. Ідеальний варіант, коли там не працює телефон. (Усміхається). Ти приїздиш у рідні Карпати, де шикарні краєвиди, спілкуєшся з природою і просто наповнюєшся енергією. Твій акумулятор справді підзаряджається... Мені, як кожній творчій людині, час від часу потрібно навідуватись у місця сили. Ось.
— Вертаючись до шоу-бізнесу: нині до нас знову стали вчащати російські артисти. У палаці “Україна” вже відспівала Любов Успенська, далі черга Олександра Малініна, за ним підтягнеться Валерій Меладзе та інші. Скажіть, як ви до цього ставитесь?
— Негативно. Так не повинно бути: нині на Сході помирають наші хлопці, які воюють з окупантами, а в Києві виступають гастролери з країни-агресора. Там — війна, а тут... Зрештою, чи слідкує хтось за тим, які гасла вони виголошують на концертах та як загалом впливають на публіку? А те, що впливають, однозначно! Не даремно ж до всіх передвиборчих кампаній політики насамперед підключають артистів. Останні й несуть зі сцени певні меседжі... Що тут скажеш: всередині України знову йде інформаційна війна!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю зі скрипалькою Ассією Ахат
