Вона — найвідоміша, найтитулованіша й найхаризматичніша (можна було би додати ще й найстильніша) польська співачка. Уже понад пів століття Мариля Родович виступає на сцені, давно здобувши звання “поп королеви”. Майже кожен концерт 75-річної зірки не обходиться без пісні “Кольорові ярмарки”, яку добре пам’ятають і в нас ...
— Пані Родович, минулого місяця у вас був ювілей. Скажіть, як ви ставитесь до віку — по-філософськи чи все-таки зі смутком?
— Я не люблю свого дня народження. Це зовсім не веселе свято, особливо для жінки. Неприємно усвідомлювати той факт, що минає час, і людина старіє... Як сприймаю своє відображення у дзеркалі? Якраз воно мені не перешкоджає. Крім того, я вмію вибрати таку позицію, щоб мати добрий вигляд. (Усміхається).
— Ви частий гість у СПА-салонах? Які процедури любите, а яких уникаєте? I як сприймаєте пластичних хірургів?
— Я ненавиджу масаж. Pоблю манікюр та педикюр, хоча й нервуюсь через те, що це займає стільки часу... Мабуть, давно відвідала б і пластичного хірурга, якби не той факт, що боюся болю. Коли я чую про якісь гачки, які імплантуються під шкіру... Жах!
— Довідався з фейсбуку, що не так давно ви мали коронавірус. Перебіг хвороби був легкий чи важкий? I які спостерігались симптоми?
— Спочатку у мене були типові симптоми: температура, біль голови (причому протягом місяця), відсутність смаку. Те, що я не мала апетиту, було навіть о’кей, адже схудла на чотири кілограми. Але потім, на жаль, смак повернувся. (Усміхається). Боліла також спина...
Те, що я не мала апетиту, було навіть о’кей, адже схудла на чотири кілограми. Але потім, на жаль, смак повернувся.
Навіть лікарі кажуть, що ніхто не знає перебігу хвороби, що це новий вірус, він не досліджений до кінця. Мені пощастило, що легені не постраждали, тому не було кашлю, госпіталізації у лікарню та ШВЛ. Однак інші люди вмирають...
Через шість тижнів нудьги на дивані я пішла на тренування з тенісу. Це виглядало не найкраще: не було доброї координації, паморочилася голова, зрештою, запаморочення супроводжує мене досі. Тим не менше, я граю у теніс і нормально працюю. Коротше кажучи, не піддаюся хворобі.
— Цікаво, коли ви востаннє були в Україні?
— Востаннє я приїздила до Києва, щоб отримати спеціальну нагороду. (У 2013 році Марилю Родович відзначили на церемонії “Людина року”. — Авт.). Це було для мене приємним сюрпризом. Натомість неприємною несподіванкою став раптовий прихід зими. Тоді не всі гості дісталися на гала-концерт, поїзди з інших країн не приїхали й літаки не долетіли...
Ми ж добиралися від аеропорту п’ять годин, машині довелося пробиватися крізь снігові замети, а її двері не можливо було відчинити під готелем через високі кучугури. (Тоді, наприкінці березня, в українській столиці за добу випала більш як місячна норма снігу. — Авт.). А наступного дня я побачила людей, які каталися вулицями на лижах.
— Наші глядачі звикли бачити вас на сцені з гітарою. Скільки їх у вас, якщо не секрет?
— Я не чистокровна гітаристка. (Усміхається). У мене лише шість інструментів. Один зроблений на замовлення — з іменем “Мариля” на грифі... До слова, на сцені я вже п’ятдесят три роки. Хоч на початку своєї кар’єри, звичайно, не думала, що це триватиме так довго.
— Запитаю ще на останок: Мариля Родович належить до шопоголіків? I чи закупи рятують вас від поганого настрою?
— О, шопінг — це ідеальний рецепт для покращення настрою. Навіть покупки в овочевому магазині. (Усміхається). Насправді з початку березня наш шоу-бізнес, уся галузь, зупинилася, концертів немає, біда... Але сьогодні я купила собі крем для обличчя і в мене одразу покращився настрій!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як відомі українці відпочивають взимку
