Кількість його шанувальниць зростає у геометричній прогресії. Не лише завдяки фільмам, але й телепроектам, що відкривають нові грані таланту актора Тараса Цимбалюка. Молодого, красивого й шалено харизматичного...
— У вас наступного тижня — день народження. Будете святкувати, Тарасе?
— Не знаю. Наразі ніяких планів немає. І взагалі, я ніколи цей день не “резервую” під уродини. Якщо 16 грудня буду вільний — о’кей, якщо зніматимусь — також добре. Я до дня народження ставлюсь дуже спокійно. Не скажу, що не люблю його — ні. Це, звичайно, приємний і важливий день у житті кожної людини, але я його особливо не виділяю та заздалегідь не готуюсь.
— I все ж, якщо буде можливість, чарку з друзями піднімете?
— Із задоволенням. Без цього — ніяк. (Усміхається). Інша річ, що уже немає такого, як в інституті, коли можна було з пацанами бездумно пити пів ночі, прокидатись о восьмій ранку й не відчувати похмілля. По-перше, вік дається взнаки, а по-друге, ти обростаєш певними зобов’язаннями. І якщо тобі пропонують піти десь посидіти, спочатку розгортаєш щоденник та дивишся, що в тебе буде завтра, а тоді вже кажеш “так” чи “ні”.
— Якщо не секрет, де ви останнім часом знімались?
— У серіалі “Кава з кардамоном” (люблю історичні проекти: це така собі телепортація у минуле) та у детективі “Розтин покаже”. А до того — у продовженні ситкому “СуперКопи” (вона уже пройшла на одному з каналів), а також у двох чотирисерійних мелодрамах — “Любов матері” й “Кошик для щастя”. Ось такі останні проекти, в яких знімався влітку та восени.
— Глядачі полюбили вас за участь у серіалі “Спіймати Кайдаша”, де ви зіграли Карпа. Скажіть, для вас успіх цієї телестрічки був несподіваним?
— Так, несподіваним. Адже переважна більшість проектів, котрі у нас сьогодні знімають і які глядачі сприймають “на ура”, це таке собі “мило”, тобто щось примітивне. Тому важко було спрогнозувати реакцію на більш глибокі речі. Все-таки у нас масмаркет наразі переважає. На жаль... Тож я був приємно вражений, що серіал “Спіймати Кайдаша” настільки сподобався людям.
Я був приємно вражений, що серіал “Спіймати Кайдаша” настільки сподобався людям.
І про зйомки у мене залишились дуже теплі спогади. Ми багато сміялися, здружилися між собою, одне слово, чудово проводили час. До речі, з Тонею Хижняк, яка грала Мотрю, я був знайомий ще з інституту, з Віктором Ждановим — зі зйомок фільму “Чорний ворон”, а Гришу Бакланова знаю вже років п’ять. Усі вони — дуже класні, тому працювати разом було надзвичайно приємно.
— Ви освідчилися своїй коханій у прямому ефірі шоу “Танці з зірками”, в якому брали участь... У вас за плечима уже є один шлюб. Скажіть, які помилки чи нюанси ви враховуєте у нинішніх стосунках?
— Чесно кажучи, я не проводив би тут якісь паралелі. Можна написати список із 500 пунктів, чим відрізняються ці два періоди мого життя. Знаєте, коли ти одружуєшся у двадцять чотири роки (саме стільки мені тоді було), це зовсім інший рівень стосунків. Однозначно... Тому не варто порівнювати.
— В одному з інтерв’ю ви сказали: “Ми жодного разу з Тіною не сварилися”. Невже це можливо?
— Ну, були якісь там дрібні непорозуміння, але ми не допускали їх “розгортання”. Усе тут же, в принципі, закінчувалось, і ми про це забували. А так, щоб ми справді сварились, такого немає. У нашій сім’ї є певні рамки, за які стараємось не виходити...
До речі, давно хочемо з’їздити відпочити у Карпати, але наразі ніяк не виходить. Моя Тіна працює у шоу-бізнесі й у неї теж ненормований графік. І щоб удвох вирватись кудись хоча б на чотири дні — поки що такої можливості немає.
Щоправда, одразу після “Танців з зірками” трохи побули у моїх батьків у Корсуні. Наразі це найтриваліший спільний відпочинок. Тому будемо над цим працювати. Ідею у космос ми вже закинули, а там побачимо, як воно буде.
— Тарасе, рік тому ви розповідали мені, що маєте десять татуювань. За той час їх кількість не зросла?
— Я набив собі ще дві татухи. Автограф тата й одне слово, яке для мене символічне. Тепер на тілі дванадцять малюнків. Чи не боятимусь згодом зробити тринадцятий? Взагалі-то я людина не забобонна, але в цьому разі можу набити одразу два татуювання! (Сміється).
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю із солісткою гурту “Лісапетний батальйон”
