До останнього проти відкриття переговорів виступав лише прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Але під час ухвалення відповідного рішення він вийшов із зали. Про підсумки саміту лідерів ЄС говоримо із Сніжаною Дяченко, аналітикинею Українського центру європейської політики, та Дмитром Левусем, експертом аналітичного центру “Об’єднана Україна”.
— Що означає це рішення Євроради для України?
● С. Дяченко:
— Воно свідчить про те, що ЄС серйозно налаштований на розширення. Тепер Єврокомісія розпочне скринінг українського законодавства й підготовку переговорних рамок — це ключовий документ, у якому вказані головні принципи та процедури всього переговорного процесу. Нам доведеться подати вичерпний звіт щодо того, наскільки наше законодавство відповідає нормам ЄС. На основі цього Єврокомісія зробить звіт.
● Д. Левусь:
— Це однозначно історичне рішення демонструє, що Україна стала на шлях до ЄС. РФ не вдалося зупинити цей процес.
— Коли можуть з’явитися переговорні рамки?
● С. Дяченко:
— Рада ЄС може затвердити їх лише після того, як Україна виконає чотири останні рекомендації від Єврокомісії. За даними нашого уряду, ми вже фактично перебуваємо на фінішній прямій. Тому, ймовірно, у березні-квітні 2024 року будуть затверджені переговорні рамки. А це означатиме початок переговорів про вступ.
— Угорський прем’єр заявив, що процедуру набуття Києвом членства в ЄС “можна буде заблокувати щонайменше 75 разів”. Чи дійсно існує така небезпека?
● Д. Левусь:
— Таких суто технічних можливостей доволі багато, зокрема і в орбанівської Угорщини. Але, думаю, їм буде знайдено протидію. Бо шантаж не може бути вічним, він викликає роздратування в ЄС.
● С. Дяченко:
— Причиною блокування може бути не те, що Україна не виконує умови для вступу, а власні інтереси, які та чи інша країна ЄС хоче просунути чи виторгувати. Наприклад, як це робить Угорщина, вимагаючи собі виплат зі структурних фондів Євросоюзу. Водночас ми бачимо, що Єврокомісія хоче спростити переговорну рамку, аби уникнути таких блокувань. Щоб рішення приймалися не одноголосно, а більшістю. Тоді таких ризиків буде менше.
— Чи не поставить під сумнів легітимність цього рішення те, що Віктор Орбан не був під час голосування про відкриття переговорів?
● С. Дяченко:
— Юристи кажуть, що консенсус вимагає того, щоб ніхто не заперечив рішення. Заперечень не було, тож воно легітимне.
— А скільки часу може пройти від початку переговорів до членства України в ЄС?
● С. Дяченко:
— Це триватиме 7 — 10 років за умови, що ми виконуватимемо всі вимоги й ніхто з країн ЄС не блокуватиме переговорний процес. Але наша країна перебуває у гарячій фазі війни й це також впливатиме на переговорний процес.
— Угорщині все ж вдалося заблокувати пакет макрофінансової допомоги від Євросоюзу для України в розмірі 50 мільярдів євро. Коли ми можемо отримати ці кошти?
● С. Дяченко:
— Очікується, що у січні-лютому буде ще один саміт Євроради й тоді буде прийняте рішення про допомогу Україні. Воно йде пакетом з іншими фінансовими питаннями, тому є шанс, що за допомогу проголосують.
● Д. Левусь:
— Один із резервних планів ЄС передбачає, що на випадок збереження угорського вето країни-члени відправлятимуть гроші в Україну поза бюджетним процесом ЄС. Тож без європейських грошей точно не залишимося.
