Захід засудив масштабний напад палестинського ісламістського угруповання ХАМАС на державу Ізраїль. Зокрема, лідери США, Франції, Німеччини, Італії та Британії у спільній заяві висловили підтримку ізраїльтянам і запевнили, що підтримуватимуть їхнє право на захист. Разом з тим президент Польщі Анджей Дуда припустив, що вторгнення бойовиків руху ХАМАС на територію Ізраїлю сприятиме російській агресії проти України, бо відверне від неї увагу світу. Чи справді є така загроза? Ситуацію аналізуємо разом з експертом з міжнародних питань Сергієм Тараном та директором Інституту соціально-політичного проектування “Діалог” Андрієм Миселюком.
— Які ризики через війну в Iзраїлі виникають для України?
● С. Таран:
— Якщо бойові дії розширяться спершу на Сектор Гази, а потім на Іран та рух Талібан, то конфлікт між терористичним угрупованням ХАМАС та Ізраїлем переросте у масштабнішу війну. Зрозуміло, світові буде дуже важко зосередитися на двох війнах — в Україні та на Близькому Сході — одночасно. І, можливо, навіть станеться так, що деяким країнам Заходу доведеться обирати, кому надавати більше підтримки — Україні чи Ізраїлю.
Тому головне завдання для української дипломатії — не допустити цього. На всіх майданчиках за кожної можливості треба доводити західному світові, зокрема тамтешнім політикам, що війна в Україні та в Ізраїлі має спільні корені та спільні проблеми. І що спонсори та вигодонабувачі обох воєн — Іран та Росія. Головна мета для них — не Ізраїль чи Україна, а всі західні країни, разом узяті, всі правила й норми цивілізованого світу, які так важко встановлюються нині у міжнародній політиці. Єдиний спосіб припинити ці війни — знищити тих, хто їх починає, тобто двох агресорів — Росію та Іран.
● А. Миселюк:
— Безумовно, увага певної частини світу буде зосереджена на Ізраїлі. Коли стається нова вибухова подія, війна в Україні, до якої вже на Заході звикли, для багатьох держав проходить, так би мовити, фоном.
Хай там як, але не варто вважати, що увага європейської спільноти та США буде переведена на Ізраїль, а Україна відійде на задній план. Надто це стосується Євросоюзу, який не дуже залучений до підтримки Ізраїлю. США, які залучені, в іншій “ваговій категорії”. Вони мають потрібний оборонний ресурс і можуть тримати одночасно в полі зору Україну та Ізраїль.
— Що означають ці події для Росії?
● А. Миселюк:
— Розпочата війна проти Ізраїлю грає на руку Москві, яка вже багато років намагається зруйнувати сучасний світовий порядок. Що більше конфліктів та хаосу в світі, то краще для Кремля.
● С. Таран:
— Разом з тим Росія тепер може не мати іранського озброєння, на яке розраховує. Бо Ірану воно також може знадобитися. Важко повірити в те, що п’ять тисяч ракет, які палестинці приготували для Ізраїлю, вони виготовили самі. Тепер військові потужності Ірану можуть зменшитися. І не через санкції, а через авіаудари Ізраїлю або навіть західної коаліції.
Можна також очікувати погіршення відносин між Ізраїлем та Росією. Ставка Нетаньягу на хороші стосунки з Путіним не спрацювала. Москва не те що не стримала ХАМАС від нападу на Ізраїль, а навіть не попередила про наміри терористів. Хоч сумнівно, що в Росії, де, до речі, ХАМАС не визнана терористичною організацією, ніхто ні про що не знав.
— Як довго може тривати військова операція Iзраїлю? I якого розвитку подій можна очікувати?
● А. Миселюк:
— Цього разу дії Ізраїлю не обмежаться ударами авіації. Країна готує масштабну наземну операцію. Звичайно, це справа не одного дня. Найімовірніше, йтиметься про декілька тижнів.
Те, що відкрився новий — ізраїльський — фронт, можна було передбачити. Розпалити точку напруги допомогли Росія та Іран. Близький Схід — це порохова бочка, там чимало конфліктних ліній. І тепер багато залежить від того, чи ця бочка вибухне, адже поряд уже не іскра, а факел. Є загроза Третьої світової війни.
● С. Таран:
— Ключове питання: чи долучиться Іран до війни. Якщо будуть удари Ізраїлю по Ірану (а це цілком можливо), то є ризик, що й інші арабські країни приєднаються до протистояння на боці ХАМАСу. Тоді це буде війна не лише між ХАМАСом та Ізраїлем, а між арабськими країнами та Ізраїлем. І вона може тривати місяцями, але не роками. Дуже не хотілося б, щоби до цього дійшло. Бо що швидше все скінчиться, то краще для України.
