“Важливий результат саміту — це визнання, що Україна не потребує плану дій щодо членства (ПДЧ) на цьому шляху... Уміле застосування зброї країн НАТО нашими воїнами вже довело, що глобальна демократія сильніша, ніж терористичні загрози будь-кого проти нас”, — сказав президент Володимир Зеленський. Додавши, що перемога у війні забезпечить Україні членство в НАТО.
Підсумовуємо вільнюський саміт НАТО разом із Олегом Саакяном, політологом, керівником платформи “Єдиний координаційний центр”, Олександром Краєвим, експертом Ради зовнішньої політики “Українська призма”, і Тарасом Жовтенком, безпековим аналітиком Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.
— Які результати саміту для України? Багато хто вважає, що вони провальні...
● Т. Жовтенко:
— Я так не думаю. Від самого початку ми не розраховували на те, що Україну саме тепер запросять приєднатися до НАТО. І на це є декілька причин. Перша з них — це війна в Україні. Друга — Альянс має чимало власних проблем, які потрібно вирішити. А для НАТО у пріоритеті власна безпека. Якщо Альянс приймає рішення і офіційно оголошує про запрошення України долучитися до організації, то для НАТО це означає початок процедури вступу України. За це мають проголосувати всі країни-члени — 31, а на сьогодні ми маємо лише 23 держави, котрі погоджуються на прискорену процедуру вступу. У НАТО ж усі рішення приймаються одноголосно. Щоб отримати підтримку всіх членів, нам потрібно ще багато працювати.
Водночас у Вільнюсі Україна отримала підтвердження того, що ми будемо членом НАТО. Що цей вступ відбуватиметься максимально швидкими темпами, як це робила Фінляндія та Швеція.
Також Україна отримуватиме додаткову допомогу від НАТО. На саміті було досягнуто домовленості щодо формату й початку тренування пілотів ВПС України безпосередньо на F-16. Це буде коаліція з 11 країн. Озвучено також додаткові пакети допомоги від союзників.
● О. Саакян:
— Важливо, що у своєму комюніке НАТО задекларувало, що Україна буде в Альянсі.
— А чому все-таки Україна не отримала запрошення у НАТО на вільнюському саміті?
● О. Краєв:
— Одна з ключових причин — неготовність до цього США. Вашингтон у такий спосіб не хоче псувати відносини з Китаєм. Адже у Пекіні заявляли, що саме розширення НАТО є ключовою загрозою світовій безпеці й що це стало причиною російсько-української війни. США не хочуть провокувати Піднебесну на повноцінну підтримку РФ у війні.
— А що дає нашій країні створення ради Україна — НАТО?
● О. Краєв:
— Досі існувала комісія Україна — НАТО, котра займалася річними національними програмами ще у форматі ПДЧ. Суттєва відмінність у тому, що в раді буде головувати генсек Альянсу і її роботу не зможе заблокувати позиція однієї конкретної держави — члена НАТО. Варто нагадати, що свого часу Угорщина блокувала засідання комісії. У раді такої можливості жодна з країн не матиме. Україна матиме право скликати засідання ради при потребі.
● О. Саакян:
— Це якісний інструмент, котрий може бути задіяний Києвом для прориву в напрямі північно-атлантичної інтеграції. Він зіграє ключову роль у підготовці до саміту НАТО у Вашингтоні у 2024 році.
— На саміті вперше з часів “холодної війни” узгодили відповідь на можливу атаку Росії. Що вона передбачає?
● О. Саакян:
— Досягнуто домовленість про виділення 2% ВВП усіх країн-членів на власну оборону. Адже сьогодні менш як половина країн Альянсу витрачають на сектор безпеки та оборони значно менше 2% ВВП. А від рівня фінансування залежить можливість НАТО захищатися.
Також буде неодмінна підтримка союзників по Альянсу — німецькі військові у випадку російської агресії захистять Литву, канадські — Латвію, британці — Естонію, американці — Польщу.
● О. Краєв:
— НАТО почало тверезо дивитися на сучасні реалії. У Кремлі на прийняття рішення Альянсу відреагували обуренням, але на них ніхто не зважатиме. Адже на сьогодні РФ не може нічого протиставити НАТО. Нинішня Росія — це не Росія початку 2022 року. Україна сьогодні перемелює російську армію, ще рік тому мало хто вірив в успіхи ЗСУ.
● Т. Жовтенко:
— Затверджено збільшення чисельності союзницьких військ на східному фланзі НАТО до 300 тисяч військових у разі потреби. Розроблені плани перекидання на територію Польщі як мінімум 100 тисяч військ союзників на випадок, якщо буде загроза нападу РФ з боку Білорусі.
— Чи може бути переломним у питанні членства України в НАТО наступний саміт у Вашингтоні?
● Т. Жовтенко:
— Це залежить від ситуації на фронті. І оскільки саміт відбудеться у рік президентських виборів у США, Джо Байден, ймовірно, прибереже для цієї зустрічі більш серйозні політичні рішення для України.
● О. Саакян:
— Саміт у Вільнюсі став трампліном для того, щоб взяти вищу планку на вашингтонському саміті наступного року. Потенціал для прориву у Вашингтоні значно більший. Адже це буде ювілейний саміт — 75 років Альянсу.
