У конкурсі на посаду голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) перемогла Олена Дума. Вже наступного дня один із шести членів комісії, які голосували за неї, Дмитро Остапенко, заявив, що відкликає свій голос. Мовляв, не мав повної інформації щодо кандидатки і, на його думку, було порушено процедуру голосування.
Але Кабмін таки призначив скандальну Олену Думу очільницею АРМА. Докладніше обговорюємо ситуацію з Павлом Демчуком, юридичним радником Transparency International Ukraine, Сергієм Миткаликом, головою правління Антикорупційного штабу, заступником голови Громадської ради при НАЗК, та Олександром Лємєновим, головою правління StateWatch.
— Панове, що таке АРМА? Наскільки це агентство важливе?
● О. Лємєнов:
— АРМА — це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує розшук і менеджмент активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Наразі, під час повномасштабного вторгнення РФ на територію України, органи правопорядку розслідують десятки кримінальних проваджень, у яких фігурують суб’єкти країни-агресорки. АРМА вже було передано арештованих активів на десятки мільярдів гривень. Тому прозоре управління арештованим майном важливе для попередження зловживань і контролю над наповненням державного бюджету.
● П. Демчук:
— Щоб зберегти арештоване майно, АРМА покликане визначати управителів, котрі продовжуватимуть та забезпечуватимуть роботу такого майна. Також ці активи можуть продаватися, якщо вони швидко псуються. Так, наприклад, було із заарештованим російським аміаком. Його було продано, а виручені кошти зберігаються на депозитних рахунках АРМА і за них тепер купують військові облігації.
● С. Миткалик:
— Навколо АРМА постійно виникають скандали. Агентство потребувало перезапуску, для цього й проводився конкурс на нового очільника. Як показали останні засідання тимчасової слідчої комісії ВР, до нього є багато питань, пов’язаних з продажем арештованого майна та його управлінням. Фактично держава не отримувала від його продажу належного прибутку.
— А що відомо про Олену Думу?
● П. Демчук:
— Нова очільниця АРМА має великий стаж роботи в органах державної влади: працювала радницею міністра охорони довкілля, обіймала посаду в Мінагрополітики, була заступницею директора Державної реєстраційної служби, очолювала Фонд соцстрахування. Але все це — поза сферою кримінальної юстиції. Ми не можемо бути впевнені, що Дума відповідає професійним вимогам.
Щодо доброчесності, то є припущення щодо її контактів з екскерівником СБУ в Криму Олегом Кулінічем, який підозрюється у державній зраді.
● О. Лємєнов:
— Саме Олена Дума виступала в 2019 році на пресконференції із Семом Кісліним, фінансовим донором експрезидента Дональда Трампа і ексмера Нью-Йорка Рудольфа Джуліані. Це була дискредитаційна кампанія проти чинного президента США Джо Байдена.
Згодом вона подавалася кандидаткою на посаду директора НАБУ, однак “вилетіла” через незнання законодавства. Із соцстраху її звільнили “через встановлені численні факти грубого порушення законодавства про працю”. Остання державна робота Думи — заступниця голови Чернігівської ОДА у 2021-му.
● С. Миткалик:
— Олена Дума навіть не приховує, що вона — протеже Офісу президента. А це дозволить ОП контролювати агентство. Хоч АРМА — орган виконавчої влади й має підпорядковуватися уряду. Перед конкурсом країни G7 випустили спільну заяву, зазначивши, що очікують на посаді голови АРМА доброчесну, професійну та порядну людину, але...
— Як це призначення може вплинути на подальшу співпрацю України з країнами G7?
● П. Демчук:
— АРМА — один з органів антикорупційної структури. Воно створювалося на виконання вимог про лібералізацію візового режиму. Якщо ми прагнемо членства в Євросоюзі, то маємо відповідати директивам ЄС. Тому відомості про скандальну голову АРМА і викликали стурбованість у країн “великої сімки”.
● С. Миткалик:
— Це призначення може обернутися втратою довіри до України. Тобто наша країна вкотре зіпсувала свою репутацію.
