Угода між Лондоном і Києвом. Чи співпраця у сфері безпеки гарантуватиме Україні захист?

Згідно з домовленостями, Лондон обіцяє підтримку в різних сферах протягом десяти років, співпрацю в оборонному секторі, а також допомогу в разі нового нападу.

Фото president.gov.ua
Фото president.gov.ua

Велика Британія стала першою державою, яка уклала безпековий договір з Україною. Угода діятиме до вступу України в НАТО. Щоправда, формулювання “гарантії безпеки” у договорі немає. З огляду на це, багато хто вважає, що підписана угода — такий собі Будапештський меморандум №2.  

Що ж насправді передбачає безпековий договір від Великої Британії? Про це — у розмові з експертом-міжнародником Сергієм Тараном та експертом Міжнародного центру перспективних досліджень Ігорем Петренком. 

— Чому в угоді, яку підписала Британія, не згадано про безпекові гарантії для України?

● І. Петренко: 

— Такого юридичного терміна, як “гарантії безпеки”, немає. Навіть якщо ви подивитеся на Вашингтонський договір НАТО, то в ньому також не знайдете формулювання “гарантії безпеки”. Це радше політичний термін. Жодна з провідних держав світу не вживає його у своїй договірній базі.

Ця угода радше про гарантії безпекової допомоги. Але це абсолютно не применшує значення і статусу документа. Бо утопічно вважати, що в нинішньому світі знайдеться держава, яка даватиме гарантії захисту України в разі нападу на неї іншої держави. Такі гарантії дає лише НАТО. 

● С. Таран: 

— У міжнародній політиці гарантії можливі лише якщо вони будуються на взаємних і тісно переплетених інтересах. Надто коли йдеться про безпеку. Це відбувається через спільні військові штаби, спільні навчання, спільні технології та військові виробництва. Нічого такого в угоді про співпрацю у сфері безпеки між Україною і Великою Британією немає. Принаймні у тій частині, яку офіційно оприлюднено. 

Коли ж одна сторона, навіть з найкращих міркувань, щось обіцяє іншій країні, це називається не гарантіями, а меморандумом доброї волі, який може бути виконаний, а може і ні. Насправді тільки НАТО є найдієвішим гарантом безпеки для всіх його учасників, бо передбачає створення не лише спільних стандартів, а і спільної інфраструктури та цілої системи оборони, в якій зацікавлені всі. Інакше кажучи, у штаб-квартирі НАТО сидять представники всіх країн, і їм буде важко надати або не надати пріоритет якійсь одній із них у разі небезпеки.

— Які ще мінуси тут бачите? 

● С. Таран: 

— В угоді між Україною і Британією немає жодної конкретики, жодних цифр, Тож ми не зможемо чітко сказати, що Лондон виконує, а що ні. У документі вказано, що Велика Британія сприятиме і допомагатиме нам, а це кожен може розуміти по-своєму. Єдина конкретика, яка є, — це якщо буде нова агресія, то Київ може звернутися до Лондону, і впродовж 24 годин відбудуться консультації. Це ні про що. 

Зрозуміло, що в нинішніх умовах важко залучати Україну до таких процесів, як створення спільних штабів. Як варіант певним замінником спільних штабів може стати чітка конкретика про терміни, кроки та бюджети. Зауважу, що угода про безпеку між США і Ізраїлем містить дуже конкретні дії та фінансові зобов’язання — на випадок війни і на випадок миру. 

Зокрема, на випадок миру Вашингтон зобов’язався надати Ізраїлю військову допомогу на суму 38 мільярдів доларів у період із 2019-го по 2028 рік. Але вже на прикладі дебатів у Конгресі бачимо, що навіть під час війни Штати фізично не можуть надати Ізраїлю швидку і безкомпромісну допомогу. Хоча, здавалося б, ідеться про США, про Ізраїль і про час війни... 

Отже, угода між Британією і Україною не може бути еталоном для інших держав. В угодах з іншими державами має бути більше конкретики і спільних інтересів. 

— Які плюси документа можете відзначити? 

● І. Петренко: 

— Насправді угода доволі змістовна. Розрахована вона на 10 років. Велика Британія як член НАТО допомагатиме нам проводити реформи, протидіяти російській пропаганді, надаватиме розвідувальні дані, розвиватиме оборонну індустрію, зокрема розбудовуватиме військово-морський флот. Здебільшого допомога спрямована на те, щоб Україна відповідала стандартам НАТО. Щоправда, це не означає, що наша держава може стати членом Альянсу через 10 років. Це може статися і раніше. 

До слова, у документі вказано, що у 2022-му Британія надала Україні 2,3 мільярда фунтів, стільки ж у 2023-му, а у 2024 році допомога становитиме 2,5 мільярда фунтів. 

● С. Таран: 

— Єдине, що однозначно є позитивним, — те, що сторони бачать угоду як тимчасову — вона діятиме доти, доки Україна не стане повноправним членом НАТО. Але добре було б, якби ця угода й угоди з іншими країнами містили чіткі часові рамки, коли ж це нарешті станеться. 

— З якими ще країнами важливо нам підписати безпекову угоду?

● С. Таран: 

— Що більше країн це зробить, то краще. Передусім це мають бути держави, які є впливовими і які справді можуть допомогти. Хотілося б, щоб до цього процесу доєдналися Сполучені Штати, Франція, Німеччина. Бажано, щоб якийсь документ підписав Китай. Але не певен, що так буде, — це питання великої дипломатії. Добре було б, щоб угоду підписали і менші країни, важливі для української безпеки, наприклад, Польща. 

● І. Петренко: 

— Для нас у пріоритеті підписати безпекову угоду з країнами G7. Ми вже ведемо перемовини зі США, Японією. Водночас до цього процесу долучається Румунія. На черзі, вочевидь, буде Польща, країни Балтії. Загалом усі країни з так званої групи Рамштайн можуть підписати безпекову угоду з Україною. 

Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Агентство стверджує, що під шаленим натиском російських військ ЗСУ змушені відступати.

23.11
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Кремлівський диктатор не любить коли його обманюють, а генерал цим якраз і займався.

23.11
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Відстань між генералом і солдатом повинна бути мінімальною.

23.11
Подробиці
Фото: АрміяІнформ (мобільний крематорій РФ)

Росія закупила мобільні крематорії задовго до вторгнення в Україну.

23.11
Подробиці
Півтора місяця після отруєння. Фото: Вікіпедія

Офіс директора Національної розвідки США (ODNI) вперше розсекретив меморандум 2016 року про політичні вбивства за кордоном. Звіт на двох сторінках був підготовлений на прохання комітетів з розвідки Конгресу США.

23.11
Cтиль життя
Фото: facebook.com/NacionalnijPrirodnijParkSynevir

Реабілітаційний центр у НПП “Синевир” допомагає парнокопитним повернутися до дикої природи.

23.11
Подробиці
Фото: МВС

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

23.11
Подробиці
Скриншот з відео

Російська армія здійснила спробу штурму українських позицій у Времівці на Донеччині. Знищити колону окупантів вдалось завдяки, в тому числі, автоматам на дронах.

23.11
Подробиці
Фото архівне, facebook.com/Ministry.for.restoration

У Медиці на Підкарпатті о 8:00 ранку 23 листопада фермери розпочали протест: блокують дорогу, що веде до прикордонного переходу з Україною.

23.11
Подробиці
Фото: interfax.com.ua

Головне управління розвідки Міноборони підтвердило розробку в РФ документа з поділом України на три частини.

23.11
Подробиці
Фото: telegram.org

Новообраний президент США Дональд Трамп розглядає можливість призначення Річарда Гренелла, свого колишнього керівника розвідки, на посаду спеціального посланця з питань російсько-української війни.

23.11
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Північнокорейські солдати вже перебувають в окупованому Маріуполі та на захоплених територіях Харківщини. CNN повідомляє, що вони діють як "технічні радники" і залишаються окремо від російських підрозділів.

22.11
Подробиці
Фото: Вікіпедія

Йдеться про “Орєшнік”, який окупанти запустили по Дніпру. “Аналогів” йому, за словами диктатора, як завжди “немає”.

22.11
Подробиці
Фото з російських ЗМІ

До створення ракетного комплексу причетний "Мінський завод колісних тягачів", який постачав техніку для російського ВПК.

22.11
Подробиці
Окупанти розстріляли п’ятьох полонених бійців ЗСУ поблизу Вугледару

За даними Офісу генпрокурора від початку Курської операції, росіяни вбили там 20 беззбройних українських військових.

22.11
Подробиці
Рівненська АЕС

Обстріли пошкодили критичні підстанції, важливі для стабільної роботи АЕС. Це викликає серйозне занепокоєння через ризики для енергосистеми та безпеки атомних станцій.

22.11
Подробиці
Фото:  Copyright © David Monniaux

Єдиним суттєвим козирем українців у цій війні залишається Курська область.

22.11
Подробиці
Фото: 225 ОШБ

На штурм наших позицій йдуть смертники і вони знають, що не повернуться.

22.11
Люди і проблеми
Фото Ярослава Станчака

Розмір допустимих покупок зріс до 100 тисяч гривень, а витрати на енергетичні установки тепер не стануть перешкодою для допомоги.

22.11
Подробиці
Фото: вікіпедія

Міністр закордонних справ України не бачить змісту про щось говорити з Путіном.

22.11
Cпорт
Фото: facebook.com/EURO2024

Гравці скаржаться на надмірне навантаження у 70–80 матчів за сезон, тоді як клуби та організатори змагань фокусуються на прибутках. Що далі?

22.11
Подробиці
Фото: 60-та бригада

Українські військові ледве стримували сміх, коли побачили на якій техніці атакують штурмовики РФ.

22.11
Подробиці
Фото: wikimedia.org

До десяти з них застосований максимальний набір санкцій – 21 вид. Семеро - отримали їх вперше.

22.11
Подробиці
Скрін з відео

Внаслідок удару було поранено та ліквідовано понад 50 високопоставлених офіцерів.

22.11
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Крім того, окупанти продовжують наступати північним берегом Курахівського водосховища, де увійшли в село Берестки.

22.11
Подробиці
Фото зі сторінки Аліни Михайлової у Фейсбук.

Окупанти не дають евакуювати поранених воїнів. Якщо поранення не критичне, то українські захисники можуть навіть кілька днів залишатися на позиціях аж до наступної ротації.

22.11
показати більше