Інтригою залишається, хто переможе у президентських перегонах — чинний президент Реджеп Таїп Ердоган, який керує країною останні дев’ять років, а до того одинадцять років був прем’єром, чи кандидат від об’єднаної опозиції, лідер Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу. Рейтинги у двох кандидатів майже однакові.
Чого чекати Україні в разі зміни влади у Туреччині? Про це — у розмові із заступником директора Центру близькосхідних досліджень Сергієм Даниловим та експертом з міжнародних питань Українського інституту майбутнього Ілією Кусою.
— Як вважаєте, хто має вищі шанси перемогти — Ердоган чи Киличдароглу?
● І. Куса:
— За останніми соціологічними даними, Киличдароглу має 42,5% підтримки, Ердоган — 41,1%. Тобто розрив мінімальний.
● С. Данилов:
— У першому турі ніхто не набере 50% плюс один голос. Очевидно, що буде другий тур. І це в будь-якому разі програш Ердогана — ніколи раніше він не стикався з такою конкуренцією. Шанси залишитися президентом в Ердогана, звісно, є. Водночас на сьогодні соцопитування показують перемогу в другому турі також Киличдароглу.
— Які сильні та слабкі сторони обох кандидатів?
● І. Куса:
— Опозиція нині грає на трьох темах. Перша — владу вважають винною у зростанні інфляції, безробіття тощо. Друга — чинного президента та його оточення звинувачують у різних корупційних схемах. І третя тема: опозиційні сили вважають, що Ердоган надав іноземцям надто багато пільг у придбанні землі та будинків. Це, на їхню думку, призвело до зростання цін на оренду житла та зробило нерухомість недоступною для пересічних турків.
Стосовно фактора ліквідації наслідків землетрусу в Туреччині, що давало опозиції привід для жорсткої критики чинної влади, то він дещо послабшав. За даними соціологів, 56% населення найбільше хвилює у контексті виборів економічна ситуація, 7,5% — проблеми у держуправлінні й 4% — наслідки землетрусу. Інтрига в тому, як проголосують люди, які постраждали через землетрус. Саме у цих провінціях проживає електорат Ердогана — до 15% населення Туреччини.
● С. Данилов:
— Сильною стороною Ердогана для нас можна вважати його відданість територіальній цілісності України, залученість в українські справи. А мінусом — його антизахідну позицію, відчуття спорідненості з путінською Росією на ідеологічному та духовному рівнях.
Кемаль Киличдароглу обіцяє повернення до парламентсько-президентської республіки. Він більш проєвропейський, хоче нормалізації відносин з Європою. Однак може бути більш вразливим, а отже, слабшим на зовнішньополітичній арені.
— Чи зміниться зовнішня політика Туреччини, якщо вибори виграє конкурент Ердогана? Чого в такому разі очікувати Україні?
● І. Куса:
— Як на мене, та позиція, яку займає нині Анкара між Росією, Україною та Заходом, об’єктивно їй вигідна. Турки з цього отримують чимало дивідендів. Не бачу сенсу їм радикально змінювати курс.
● С. Данилов:
— В оточенні Киличдароглу є політики, які гостро виступають проти Путіна. Водночас є такі, які, як і Ердоган, бачать у співпраці з Москвою шанс на балансування інтересів і збільшення можливостей для маневру.
