На російському телебаченні вперше прозвучав заклик про обрання нового лідера країни у 2024 році. Опозиційний політик Борис Надєждін заявив, що це нібито допоможе відновити нормальні стосунки РФ з Європою.
— Росія справді опинилася у пастці: економіку країни системно вбивають санкції, а про нездатність Кремля окупувати Україну чи хоча б переломити ситуацію вже говорять навіть на телебаченні, — каже Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”. — Нагадаю, днями перший заступник голови комітету Держдуми РФ, член провладної партії “Єдина Росія” Костянтин Затулін заявив, що РФ не досягла жодної з цілей так званої СВО, і констатував її провал. У Росії наростає напруга, раз по раз з’являються перехоплені розмови незадоволених Путіним представників еліти чи заяви окремих політиків. Але казати, що вже завтра щось змусить їх замінити диктатора, не можна. Адже основна проблема у розколотості кремлівських еліт.
— Заяви, які лунають від російських політиків, нічого спільного з реальними процесами не мають, — пояснює Ігор Рейтерович, політолог. — Окремим діячам дають можливість висловити певну позицію, щоб оцінити реакцію суспільства на неї. На жаль, Путін усе ще дієздатний, впливає на прийняття рішень. Однак кремлівська еліта вже розуміє, що ситуація заходить у глухий кут, що Путін тягне всіх на дно. Можливо, якісь рішення невдовзі й побачимо.
— Що маєте на увазі?
● І. Рейтерович:
— За першим сценарієм може йтися про двірцевий переворот або відсторонення Путіна від влади під приводом його проблем зі здоров’ям. Тоді узгоджена елітами кандидатура перебрала б на себе владу.
— А який другий сценарій?
● І. Рейтерович:
— Контрольований перехід влади від Путіна до когось іншого. Диктатор залишить для себе важелі впливу на прийняття рішень. Але формальна заміна дозволить Росії вимагати певного перезавантаження відносин з іншими країнами або вирішення питання щодо війни з Україною. Та в будь-якому випадку зміна влади в Росії матиме лише внутрішньодвірцевий характер. Тобто варто очікувати лише переділу між елітами, а не реальних змін.
— Чи є в РФ сили, здатні створити конкуренцію Путіну?
● І. Рейтерович:
— Сторонньої сили, що не належить до еліт, які створив Путін, там немає. Як і демократичних сил, які могли би перебрати на себе владу. Є декілька груп впливу: Патрушев із сином, брати Ковальчуки, Ротенберги. Але це люди із системи Путіна, які зобов’язані йому.
— I все-таки — хто може стати наступним президентом РФ? I як така заміна може вплинути на війну?
● О. Леонов:
— Найбільш вірогідна кандидатура — міністр сільського господарства Росії, син секретаря Радбезу РФ Дмитро Патрушев. Ще до широкомасштабного вторгнення його називали наступником Путіна й начебто готували для цієї посади. Тоді навіть йшлося про династичний шлюб Патрушева-молодшого з дочкою Путіна.
● І. Рейтерович:
— Однак тепер обговорення ведеться довкола ключових у ході агресивної війни персон: Патрушев-старший, Ігор Сєчін (директор “Роснафти”), Сергій Лавров (міністр закордонних справ РФ), Дмитро Мєдвєдєв, Євген Пригожин. Утім, хто би не прийшов до влади в РФ, він, ймовірно, намагатиметься заморозити війну.
Але зауважу, що відносини Росії з Європою відновляться лише за умови, якщо російська армія піде з України. І байдуже, при кому це відбудеться.
