Зокрема, йдеться про працівників Нацполіції, Нацгвардії, ДФС та інших силових структур, пише газета Експрес.
Така ініціатива викликала жваве обговорення в суспільстві. Чимало хто каже, що засекречення декларацій допоможе силовикам уникати контролю громадськості за їхніми статками. Прихильники ж ініціативи наполягають на тому, що працівники силових структур мають право на приватність через специфіку роботи.
До дискусію запрошуємо одного з авторів законопроекту, нардепа, члена Антикорупційного комітету Ігоря Попова та юристку Центру протидії корупції Анастасію Красносільську.
— Чим зумовлена потреба засекретити декларації силовиків?
І. Попов: — Законопроект стосується лише секретних агентів НАБУ, поліції та інших силових структур. Це негласні штатні співробітники правоохоронних органів та спецслужб. Серед них -- розвідники Служби зовнішньої розвідки, офіцери Головного управління розвідки, котрі працюють під прикриттям на окупованих територіях. Ці люди й сьогодні не подають декларації, посилаючись на закон "Про державну таємницю". Однак цим порушують закон "Про електронне декларування".
Ще рік тому представники цих органів попросили Антикорупційний комітет на законодавчому рівні врегулювати цю правову колізію. Так був створений закнопроект №9148. Тепер ми зареєстрували вже третій варіант. У попередніх двох були доволі розлогі формулювання терміна "спецагент", під який могли записати будь-якого співробітника силових структур чи спецслужб.
— Однак кажуть, що законопроект має підводні камені. Що думаєте з цього приводу?
А. Красносільська:
— Ідею із засекреченням декларацій намагаються просунути через парламент утретє. На мою думку, тільки для того, щоб реалізувати схему, вигадану СБУ, — вони хочуть засекретити декларації всіх (!) працівників силових органів та спецслужб. От уже два роки, як засекречено декларації всіх без винятку співробітників СБУ. Таке рішення ухвалив експерт з питань державної таємниці та за сумісництвом — заступник голови СБУ. Відтак є небезпека, що законопроект дозволить усім силовикам застосувати досвід СБУ й уникнути відкритого декларування.
— Але автори законопрокету кажуть, що складено чіткий перелік органів та їхніх підрозділів, котрі матимуть право не подавати електронної декларації. Правильно?
І. Попов:
— Так, тому я не поділяю занепокоєння скептиків. Навіть керівник силового органу чи спецслужби на власний розсуд не зможе внести до переліку осіб, на котрих не поширюється електронне декларування. Наголошую: це стосується суто негласних штатних працівників спецпідрозділів, що займаються нелегальною роботою!
А. Красносільська:
— Не згодна з народним депутатом. Законопроект дозволяє самостійно визначити силовим структурам, хто в них таємні агенти і як вони подаватимуть декларації.
— Тобто силовики зможуть зробити будь-якого працівника таємним агентом і таким чином уникнути публічного декларування?
— Саме так. Цілком можливо, що необмежену кількість декларацій подаватимуть у закритому режимі. Отож з прийняттям закону з'явиться можливість приховувати статки всіх силовиків, а серед них є чимало недоброчесних.
— Можете навести приклад?
А. Красносільська:
— Нещодавно розгорівся скандал навколо заступника голови служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. Журналісти виявили в нього лише нерухомості на понад вісім мільйонів доларів! До приходу на цю посаду він керував контррозвідкою в СБУ та Управлінням СБУ в Києві та Київській області. Тому не подавав електронної декларації.
— Пане депутате, що скажете?
І. Попов:
— Зауважу, що таємні агенти звітуватимуть про доходи. Тепер вони подають паперові декларації у своїх секретних відділах.
Законопроект передбачає, що кожен орган має розробити свій порядок подання та зберігання таких звітів агентів. Цей порядок повинно затвердити й НАЗК, щоб, якщо виникне потреба перевірити декларацій, агентство мало до них доступ, однак зі збереженням державної таємниці.
