За попередніми даними, Вашингтон хоче запропонувати Києву безпекову модель за зразком ізраїльської. Щоправда, США мають безпековий договір і з Південною Кореєю, який суттєво різниться від ізраїльського. Яка з цих моделей більше підходить Україні?
— Двосторонній безпековий договір буде продовженням декларації, яку підписано у Вільнюсі, під час саміту НАТО, — розповідає Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього, президент аналітичного центру “Політика”. — Найімовірніше, це буде договір безпеки зі США за ізраїльським зразком, що передбачає гарантії підтримки, надання фінансування, зброї тощо. Але США мають і сильніший варіант захисту, який відображено у домовленостях між Вашингтоном і Південною Кореєю.
— Що він передбачає?
— На сьогодні у Південній Кореї перебувають 27 тисяч військових США та 60 пускових установок Patriot. Це декілька військових баз, зокрема, військово-морська база та авіабази, де постійно є американські бойові літаки. Ба більше. Безпекові гарантії для Сеулу оновлюються. Під час цьогорічного візиту президента США до Південної Кореї сторони домовилися про новий рівень “Розширеного стримування” на Корейському півострові: США вперше за 40 років відправляють до берегів країни атомну субмарину.
— У Корейській війні брали безпосередню участь американські військові, — додає Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства. — Відповідно певні військові зобов’язання США перед своїм партнером та союзником по війні вилилися у безпекові механізми для Південної Кореї. Зокрема, надання гарантій втрутитися у військовий конфлікт, якщо буде агресія Північної Кореї. Ізраїльський безпековий договір таких гарантій не передбачає.
Варто нагадати, що досі між Південною та Північною Кореями не підписаний мирний договір. Формально війна не завершилася. Вже 70 років триває перемир’я.
— Чи може Україна розраховувати на договір зі США, подібний до корейського безпекового договору?
● В. Кулик:
— Скопіювати корейський чи ізраїльський безпекові договори для України не вдасться. Ми не маємо таких потужних лобістських груп, як, наприклад, має Ізраїль. Але будь-який такий документ може відтерміновувати членство України в НАТО. І поява такого документа дуже турбує Росію, котра хоче, щоб він був більш декларативний, ніж практичний.
● І. Попов:
— На сьогодні США не готові вводити в Україну свої військові контингенти. Хоча у вже згадану Південну Корею американські війська увійшли саме під час Корейської війни. Та часи змінилися. Після закінчення російсько-української війни для США буде політичним викликом введення своїх військ в Україну. Така можливість може стати однією з непублічних умов у великих переговорах між США та Росією у разі розгромної поразки РФ.
