Із початком російської агресії проти України світ ударив по Москві санкціями, пише газета Експрес. Багато хто переконаний, що Росія внаслідок економічних обмежень зазнає відчутних збитків. Скажімо, за даними Bloomberg Economics, починаючи з 2014 року, вона не змогла наростити додатково 6% ВВП.
Деякі міжнародні аналітики, проте, зазначають, що санкції не такі вже й дошкульні для країни-агресора. Нинішня політична ситуація, коли Україна купує газ не безпосередньо в Росії, а через європейські країни, дає змогу “Газпрому” ставити рекорди з продажу палива до країн ЄС. У компанії-монополісті сподівються, що до кінця року цей показник уперше сягне 200 мільярдів кубометрів. Ідеться про значний валютний виторг.
Відомо, що Берлін, ключовий прихильник санкцій, підтримує “Північний потік — 2” — російський газопровід в обхід України, який лише посилить вплив Москви на європейському ринку енергоносіїв.
Крім того, зауважують експерти, деякі європейські інвестори вкладають у російські підприємства. Наприклад, французька група Total збільшила свою частку в акціонерному капіталі компанії “Новатек” до 19,4%. Разом вони вже збудували найбільший завод із виробництва скрапленого природного газу на Ямалі та домовилися про кооперацію в іншому проекті “Новатеку” — “Арктик СПГ-2”.
А британський енергохолдинг British Petroleum (ВР) залишається найбільшим інвестором у Росії завдяки співпраці з “Роснафтою” — підконтрольною Кремлю компанією, що опинилась під санкціями.
Читайте також: Газета Експрес розігрує 100 тисяч гривень та подорож Європою
Усупереч політичній риториці активно співпрацює з Росією і український бізнес. За даними Держстату, за дев'ять місяців 2018 року Україна імпортувала з Росії товарів на 5,8 мільярда доларів (або на 21%) більше, ніж за аналогічний період торік.
То наскільки дієві західні санкції проти Росії? Слово — економічним експертам Ігореві Шевлякову та Дмитрові Боярчуку.
— Чи виправдані, на ваш погляд, висновки про те, що в енергетичному секторі російської економіки санкції не спрацьовують?
І. Шевляков: — Так. Росія є головним постачальником газу на європейський ринок. Схожа ситуація і з постачанням нафти: останніми роками РФ кілька разів виходила на перші позиції за обсягами експорту. Тому можна вважати, що активність Росії на енергетичному ринку переважає наслідки запроваджених санкцій.
Д. Боярчук: — Європейські країни не хочуть різко змінювати свій спосіб життя та бізнес-зв'язки, а тим паче — відмовлятися від російських енергоносіїв і шукати альтернативу. Чимало країн та організацій, які не підтримують санкційної політики США проти Москви, готові купувати російські нафту і газ просто на зло їй.
— Чому, на вашу думку, іноземні компанії й далі інвестують у російські підприємства?
І. Шевляков: — Британський енергохолдинг British Petroleum став акціонером “Роснафти” ще до запровадження санкцій, після того, як придбав “ТНК — BP”, підприємство, яке утворив з Тюменською нафтовою компанією.
Співпраця між французькою групою Total і російською компанією “Новатек” також склалася ще до економічних обмежень проти Москви. Понад те, “Новатек” нині не перебуває під санкціями.
Утім, хай там як, маємо розуміти: обмежувальні заходи діють поступово. Усі російські активи вже стають потенційно загрозливими. Адже йдеться не про одноразове запровадження санкцій, а про їх посилення.
Російська економіка розвивається дуже повільно, купівельна спроможність населення не зростає. Немає підстав вважати, що Росія долатиме санкції завдяки припливу інвестицій.
Читайте також: Порошенко вимагає від Росії негайного звільнення українських моряків та кораблів
— Чи відчутні втрати російської економіки через санкції? Які обмежувальні заходи могли б бути дієвішими?
— Погоджуюся з оцінками про те, що мінус 0,5% ВВП щорічно — це наслідки запроваджених проти Москви обмежень. Цей вплив нібито незначний, але він має стратегічний характер із перспективою посилення. Набагато жорсткішим міг би бути іранський варіант санкцій. Тобто запровадження для Росії ембарго на постачання нафти і газу. Це було б для неї важким ударом.
Д. Боярчук: — Різко обривати зв'язки з Москвою і запроваджувати вкрай жорсткі санкції Захід не хоче. Бо розуміє: Росія — ядерна держава і може відреагувати на такий крок доволі агресивно. Тому західні країни свідомо пішли шляхом поступового розширення санкцій. Наслідки їх хай не одразу, але даються взнаки. Попри те, запас міцності російської економіки ще доволі великий.
Оскільки економіка Кремля тримається на торгівлі енергоресурсами, ефективною могла б бути заборона на постачання цій країні сучасних технологій для видобутку нафти і газу, яких вона не має, щоб успішно нарощувати виробництво через освоєння важкодоступних покладів.
