У портовому місті Джидда, що в Саудівській Аравії, відбулися консультації щодо шляхів припинення війни в Україні. Участь у зустрічі — особисто або онлайн — взяли представники 40 держав. Це майже утричі більше, ніж було на схожих перемовинах у червні у данському Копенгагені. Цікаво, що до консультацій у Джидді приєдналася китайська делегація. А от Росію, як і попереднього разу, ніхто не запрошував.
Результати зустрічі обговорюємо з експертами з міжнародних питань Ілією Кусою та Станіславом Желіховським.
— Якою була мета переговорів у Саудівській Аравії?
● С. Желіховський:
— Зустріч у Джидді була підготовкою до Глобального саміту миру. Завдання Глобального саміту такі самі, як і перемовин у Данії та Саудівській Аравії, — підтримка української формули миру, але вже на вищому рівні.
Зауважу, що участь у зустрічі в Саудівській Аравії взяли не лише країни західного світу, які підтримують Україну, а й держави глобального Півдня, зокрема й ті, які підтримують тісні відносини з Москвою і ще донедавна тримали нейтралітет щодо російсько-української війни.
Це була всеохопна зустріч, яка може дати старт новій глобальній коаліції навколо України. І це дуже добре. Адже нині триває велика конкуренція за те, хто скільки світових гравців перетягне на свій бік. Останнім часом на цьому полі дуже активно діяла саме Росія. Тепер вона втрачає позиції.
● І. Куса:
— Мета цієї зустрічі — зблизити позиції країн ЄС та НАТО, які нас підтримують, і країн Африки, Латинської Америки, Близького Сходу, Південної та Південно-Східної Азії, які зайняли позицію формального нейтралітету. Триває пошук компромісу між цими групами держав стосовно того, на яких умовах краще завершити війну в Україні.
— Чому для зустрічі обрано саме Саудівську Аравію?
● І. Куса:
— Для того щоб туди приїхав Китай. Минулого разу зустріч була в Копенгагені у Данії. Китайців туди запрошували, але вони відмовилися. Цього разу погодилися, бо Ер-Ріяд — тісний партнер Пекіну. У Саудівської Аравії гарні відносини з країнами ЄС і НАТО та багатьма іншими державами.
Урешті-решт, саудівці були тільки раді, тому що це для них можливість продемонструвати свою вагу як ключових посередників. Це дуже важливо для їхньої репутації, надто для спадкового принца Мухаммеда ібн Салмана, імідж якого був сильно зіпсований після 2018 року, коли в турецькому консульстві вбили саудівського радника Джамаля Хашогджі (Мухаммеда ібн Салмана підозрювали у замовленні вбивства. — Авт.). Те, що до Джидди з’їхалися представники 40 країн, стало дипломатичною перемогою принца.
— Чому не запросили Росію?
● С. Желіховський:
— Після безпідставного виходу РФ із зернової угоди, погроз атакувати судна, які перевозять збіжжя, обстрілів морських портів та зернових терміналів не залишається маневрів для переговорів із цією країною.
Росія не бажає деескалації конфлікту. Навпаки, робить усе можливе, щоб і надалі вести війну. Про це, до речі, свідчать і заяви високопосадовців РФ.
— Чи вдалося у Джидді знайти консенсус щодо української формули миру? Коли може дійти до її практичної реалізації?
● І. Куса:
— Реалізація формули миру може бути тоді, коли і Україна, і Росія будуть готові до цього. На сьогодні ані Україна, ані Росія не бажають обговорювати навіть питання перемир’я. Наразі обговорюють принципи, на базі яких мають відбутися потенційні перемовини.
Як я розумію з повідомлень у медіа, у Джидді формулу миру Зеленського не було підтримано в повному обсязі. Ті пункти, в яких ідеться про продовольчу безпеку, про ядерну безпеку, про повагу до територіальної цілісності, схвалено без застережень. Проти них ніхто ніколи не виступав.
А от, наприклад, питання стосовно того, коли мають відбутися мирні переговори, є дискусійним. Формула миру передбачає, що перемовини розпочинаються лише тоді, коли всі російські війська покинуть територію України. На зустрічі ж у Саудівській Аравії більшість країн незахідного світу виступала за негайний запуск переговорів про припинення вогню.
● С. Желіховський:
— Важливо, наскільки зміниться риторика гравців після таких зустрічей, як у Джидді. Не відкидаю, що КНР може віддалитися від Росії, коли бачитиме, що саме Україна зацікавлена у тому, щоб настав мир, щоб відновилися нормальна торгівля, економічні зв’язки і так далі. Отже, може настати переломний момент.
Що більше держав підтримуватимуть наш мирний план, надаватимуть нам зброю, то дедалі глибшою буде ізоляція, в якій опинятиметься Росія. І це, звісно, пришвидшить українську перемогу.
