Наприкінці минулого року Верховна Рада прийняла закон про нацменшини, що є однією з основних вимог для нашого вступу в ЄС. У червні його розкритикувала Венеційська комісія. Вже після того, як документ набув чинності, нардепи подали законопроект із правками та недавно його ухвалили. У новій редакції пропозиції Венеційської комісії враховано частково. Не врахували тих, які могли обмежити права української мови.
— Законопроект №9610 закріплює оновлене визначення терміна “національні меншини (спільноти)”, — розповідає Тетяна Гнатюк, адвокатка. — Тепер це — стала група громадян України, які не є етнічними українцями, проживають на території нашої держави в межах її міжнародно визнаних кордонів, об’єднані спільними культурними, історичними, мовними або релігійними ознаками та усвідомлюють свою належність до неї.
Також документ передбачає державні гарантії безоплатного забезпечення підручниками школярів, які належать до нацменшин. Мову нацменшин можна буде використовувати у сфері реклами, під час здійснення публічних, культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів, надання екстреної допомоги тощо. У населених пунктах, де нацменшини традиційно проживають чи становлять значну частину населення, назви установ можна буде дублювати їхніми мовами. Те саме стосується оголошень та вказівників, передвиборчих агітаційних матеріалів.
Зауважу, що перелік населених пунктів, у яких традиційно проживають представники нацменшин або в яких вони становлять значну частину населення, визначатиме Кабмін України. У таких населених пунктах за рішенням органу місцевого самоврядування поряд із державною мовою можна буде використовувати мову відповідної нацменшини у відносинах з представниками місцевої влади.
У школах частина навчання з кожного предмета буде відбуватися державною мовою, а частина — мовою національної меншини. Відсоток української збільшуватиметься поступово. Ця норма перейшла із закону про державну мову.
— А як щодо російської мови?
— Право на використання російської мови у спілкуванні з місцевими органами влади, у публічних заходах, під час навчального процесу може бути відновлене лише через п’ять років після скасування Верховною Радою статусу РФ як держави-агресорки.
ДО РЕЧІ
Венеційська комісія оприлюднила висновок щодо ухваленого законопроекту про нацменшини. І знову розкритикувала його. На її думку, обмеження щодо використання російської мови, які передбачає документ, “надто тривалі”.
