Бюджетні дискусії у Раді тривали більш як 11 годин. Адже до законопроекту, який передбачає збільшення видатків на 322,6 мільярда гривень, депутати внесли понад тисячу правок.
Виступаючи у Раді, міністр фінансів Сергій Марченко наголосив: якщо не ухвалити зміни до бюджету, то вже у жовтні деяким підрозділам Сил оборони не буде чим платити.
Отже, на потреби оборони нардепи таки додатково виділили 303 мільярди гривень, а ще понад 19 мільярдів — іншим структурам (Мінсоцполітики, Міносвіти, МЗС, Міненерго, БЕБ тощо). Голова комітету з питань бюджету Роксолана Підласа запевнила, що грошову винагороду військовослужбовцям буде виплачено в строк і в жовтні, і в листопаді-грудні.
— Істотний перегляд бюджету — цілком закономірний процес, — каже Олексій Кущ, економіст, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”. — Наприклад, витрати оборонної сфери часто доводиться вносити, як мовиться, з коліс, якот виплати сім’ям загиблих військовослужбовців (по 15 мільйонів гривень). Цих сум не враховують заздалегідь, бо за ними можна встановити рівень втрат української армії, а ця інформація становить державну таємницю. Така сама ситуація з витратами на зарплату військовим. Як на мене, Україні варто було б перейти на квартальні бюджети — вони були б більш якісними і конкретними.
— Нагадаю, що це вже другий значний перегляд державного бюджету у 2023 році, — додає виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук. — У березні Верховна Рада збільшила кошторис на рекордні 537 мільярдів гривень, після чого його доходи зросли до 1,39 трильйона, а видатки — до 3,08 трильйона гривень (після жовтневого перегляду видатки загального бюджету вперше в історії України становитимуть понад 3,39 трильйона гривень, а дефіцит — понад 2 трильйони. — Авт.).
— Де влада візьме кошти, потрібні для збільшення видатків?
● О. Кущ:
— Оскільки йдеться переважно про військові витрати, збільшення видатків держбюджету не може бути профінансоване з коштів міжнародної фінансової допомоги. Вочевидь, джерелом виплат стануть внутрішні механізми, зокрема, залучення грошей на внутрішньому ринку капіталу через випуск Мінфіном ОВДП (облігацій внутрішніх державних позик).
— Чи рекордні видатки вплинуть на інфляцію, курс гривні?
● Д. Боярчук:
— Якщо кошти, потрібні для забезпечення додаткових видатків, як і прогнозується, візьмуть із запозичень, це не потягне за собою емісійних кроків і означатиме лише збільшення державного боргу. Інфляційних і девальваційних наслідків не мало б бути.
