“Путін — диктатор, а Росія — диктатура”, — йдеться в ухваленій ПАРЄ резолюції. “Понад двадцять років неконституційного одноосібного правління Путіна призвели до злочинів у країні та за її межами. Я вітаю резолюцію ПАРЄ, яка визнає Росію диктатурою, і її заклик до 46 країн у Раді Європи визнати Путіна нелегітимним після закінчення його поточного терміну”, — відреагував на рішення ПАРЄ міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Водночас в українському МЗС подякували ПАРЄ за визнання Голодомору 1932 — 1933 років актом геноциду українського народу. Докладніше про ухвалені рішення — у розмові з виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини Олександром Павліченком та юристом-міжнародником Вадимом Трюханом.
— У чому важливість резолюції про визнання Росії диктатурою, а Путіна — диктатором?
● О. Павліченко:
— ПАРЄ визнала, що зміни до конституції РФ, які дозволяють Путіну залишатися у владі до 2036 року, перетворили країну на диктатуру. Тому й легітимність очільника країни-агресорки після президентських виборів, запланованих на наступний рік, — сумнівна.
Щоправда, тут ідеться про політичне, а не юридичне визначення ситуації у Росії. Тобто світ може зважати на заклик асамблеї не визнавати Путіна президентом після так званих виборів, а може і не зважати.
● В. Трюхан:
— Так, з одного боку, резолюція ПАРЄ ніяких юридичних наслідків для Росії не має. А з другого боку, на цей документ як на додатковий доказ можуть орієнтуватися міжнародні суди, парламенти й уряди держав — членів Ради Європи. У резолюції немає якихось дипломатичних двозначностей, а вказано чітко: в Росії — диктаторський режим.
— Чи можна сподіватися на те, що світ не визнаватиме Путіна президентом після так званих виборів?
● В. Трюхан:
— Скажімо, не варто сподіватися, що Путіна не визнають президентом держави СНД чи так званого глобального Півдня. А той факт, що на сьогодні лише десять країн у світі визнали Росію державою-терористом або державою — спонсором тероризму, свідчить: ключові країни демократичного світу не готові закрити канали комунікації з офіційною Москвою.
До слова, аналогічна ситуація була і з так званим очільником Білорусі Олександром Лукашенком. 2020 року влада там грубо сфальсифікувала вибори президента, але міжнародна спільнота, можна сказати, заплющила на це очі.
— На сьогодні Голодомор визнали геноцидом українського народу парламенти близько трьох десятків країн світу та Європарламент. Про що свідчить такий самий крок ПАРЄ?
● О. Павліченко:
— Про те, що триває процес широкого визнання Голодомору актом геноциду українського народу. Це допоможе відстояти історичну правду, яку намагається знищити і затерти Російська Федерація.
● В. Трюхан:
— Це давно назрілий крок. Дивно, що ПАРЄ досі пасла тут задніх. Резолюція Асамблеї про визнання Голодомору в Україні геноцидом буде сигналом для держав — членів Ради Європи підтримати таке рішення, якщо вони досі цього не зробили.
