Планується перший візит представників фінансової установи ООН до РФ від початку її повномасштабного вторгнення в Україну. Як заявила постійна представниця МВФ у Росії Аннетт Кіобе, команда фонду у другій половині вересня проводитиме віртуальні дискусії, а згодом вирушить до країни для особистих зустрічей.
У МЗС України занепокоєні намірами Міжнародного валютного фонду поновити співпрацю з Москвою. “Для головної фінансової установи ООН було б абсурдом легітимізувати російський режим, який фактично зруйнував самі основи Статуту ООН, розпочавши найбільшу загарбницьку війну в Європі з часів Другої світової та вчиняючи жахливі звірства проти українського народу”, — йдеться у заяві міністерства. Українська сторона закликала МВФ не поновлювати діалогу з державою-агресоркою, доки вона вбиває цивільних, дітей, руйнує не лише Україну, а й міжнародні правила і принципи, а ще більше ізолювати її.
— На жаль, на війну, на порушення міжнародних правил і принципів у світі зважають не всі, — зазначає фінансист Іван Компан. — Як то кажуть, хтось воює, а хтось торгує. Вочевидь, МВФ має певні фінансові мотиви для поновлення співпраці з Москвою. Адже Росія як країна-член платить чималі внески до фонду. Тим часом РФ зацікавлена у дешевих кредитах, які надає МВФ. Понад те, вона хоче продемонструвати, що не перебуває у міжнародній ізоляції, мовляв, бачите, з нами і Міжнародний валютний фонд розмовляє.
— Квота Росії, тобто внесок до статутного капіталу МВФ, становить 12,9 мільярда SDR (спеціальні права запозичення. — Авт.), або 17,4 мільярда доларів, — додає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Це 2,7% коштів усіх членів МВФ. Від розміру внесків країни значною мірою залежить кількість її голосів у виконавчій раді МВФ. Росія має 130 496 голосів (2,7%).
Для порівняння: квота України в МВФ становить лише 2 мільярди SDR (2,7 мільярда доларів), або 0,4% всіх коштів. Відповідно Україна має 21 577 голосів у виконавчій раді МВФ, або 0,4%. Отже, вплив Росії на МВФ значно більший, ніж України. Але й значно менший, ніж США та інших провідних країн. Наприклад, США має у виконавчій раді 16,5% голосів, Німеччина і Японія — по 6%, Британія і Франція — по 5%. За надані кошти МВФ кожна країна одержує відсотки, зокрема й Росія. Після початку великої війни кошти агресорки у фонді було заблоковано, і вона не встигла вивести нараховані відсотки.
Москва не дістає позик від МВФ від 2000 року. Основний сенс її членства — вплив на одну з найпотужніших фінансових установ світу. Кремль має свого представника в Раді керівників. Навряд чи Росія планує брати кредити від МВФ, однак кошти, які вклала у фонд, могла б використати на власні потреби.
— Як вважаєте, чи дослухається МВФ до закликів нашого МЗС не поновлювати співпраці з Росією?
● О. Хмелевський:
— Навряд. У 2022 році, з початком повномасштабної війни, звучали пропозиції виключити РФ з МВФ. Проте на це не наважилися. Бо вихід Росії з фонду міг би спричинити вихід низки інших країн, а можливо, і створення альтернативи МВФ на базі БРІКС.
— Про що, на вашу думку, свідчить поновлення контактів між фінансовою установою ООН і РФ?
● О. Хмелевський:
— Про те, що Захід не хоче розривати зв’язки з Москвою. Візит місії МВФ до Росії тамтешня пропаганда використає для того, щоб показати, що Захід начебто відвернувся від України та відновлює співпрацю з РФ. Це може бути розцінено як шанс на пом’якшення антиросійських санкцій.
Україна сприймає такий крок МВФ як намагання Заходу домовитися з Росією за нашою спиною. Цей візит відбувається у той час, коли різні держави, зокрема Бразилія та Китай, просувають свої мирні плани щодо припинення війни в Україні. Усі ці плани в основних рисах дублюють ультиматум Путіна. Україну прагнуть схилити до миру на російських умовах, тобто до капітуляції.