В Основному законі зазначено, що термін повноважень очільника держави закінчується через п’ять років після складання ним присяги.
Чи означає це, що влада змушена буде провести вибори навіть у час війни? З’ясовуємо у розмові з адвокатом Олександром Чебаненком та керівником політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігорем Рейтеровичем.
— Чи справді у разі непроведення виборів може постати питання про легітимність Володимира Зеленського на посаді президента?
● О. Чебаненко:
— Так. Проблема у тому, що Конституція, яка є базовим правовим документом, по-різному регулює питання проведення президентських і парламентських виборів у період воєнного стану. Зокрема, каже, що повноваження Верховної Ради продовжуються до дня першого засідання парламенту, обраного після скасування воєнного стану. Повноваження ж президента не продовжуються — ні до обрання нового глави держави, ні до скасування воєнного стану, ні на будь-який інший період.
Оскільки Зеленський склав присягу 20 травня 2019 року, його повноваження закінчуються 20 травня 2024 року. Тому, зважаючи на вимогу Конституції, вибори президента України під час дії воєнного стану мають бути проведені. В іншому разі постане питання про легітимність перебування Володимира Зеленського на президентській посаді.
— Але чи можливо провести вибори у нинішніх умовах? На які кроки може піти влада, щоб оминути цю вимогу?
● О. Чебаненко:
— Безперечно, провести вибори буде непросто. Треба гарантувати виборцям безпеку, забезпечити голосування військовослужбовців, які на фронті, людей, які виїхали за кордон, вносити зміни до виборчого законодавства. Адже змінювати Конституцію у час дії воєнного стану заборонено.
Щоправда, влада може зробити ставку на висновок Конституційного Суду, який скаже, що треба виходити з духу, а не з букви Конституції, що пріоритетом держави є захист прав і свобод громадян, передусім життя та здоров’я, а отже, виборів у час війни проводити не можна. Тобто КСУ, який не може похвалитися незалежністю, обгрунтує, що президент повинен виконувати свої повноваження до обрання нового глави держави.
● І. Рейтерович:
— Дехто вже каже, що треба забезпечити транзит влади, ледь не передавати повноваження президента спікерові. Але тут є один нюанс: закон про правовий режим воєнного стану чітко забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану, зокрема і президентських. Це достатня підстава для того, щоб президент і далі виконував свої повноваження.
Не відкидаю, що буде подання до Конституційного Суду з вимогою потрактувати, як бути із продовженням президентських повноважень до скасування воєнного стану.
— Чи визнаватимуть легітимність Зеленського у світі, якщо виборів не буде проведено?
● О. Чебаненко:
— Думаю, наші західні партнери так чи так визнаватимуть легітимність Зеленського, бо їхня підтримка передбачає підтримку і в політичних питаннях. А от щодо Росії, то ця ситуація може дати ворожій пропаганді додаткові аргументи, які вона обов’язково використовуватиме проти нас у світі. Тому, як на мене, вибори треба проводити, щоб ворог не мав таких аргументів і не казав, що Володимир Зеленський — нелегітимний президент.
● І. Рейтерович:
— Нас, як і всіх у світі, має мало цікавити, чи визнаватимуть легітимність Зеленського в Росії. Нині у західних партнерів є розуміння, що вибори наразі провести неможливо. Можемо вважати, що цього року виборів напевно не буде. Бо навіть якщо уявити можливість якихось перемовин про закінчення війни, потрібно як мінімум пів року на припинення режиму воєнного стану, пів року — на підготовку до виборів і ведення виборчої кампанії.