КНР підписала угоду з Бразилією про розрахунки в національних валютах, а не в доларах. Зауважимо, що для бразильців Піднебесна з 2009 року стає найбільшим торговельним партнером та інвестором, випередивши США.
Водночас Китайська національна офшорна нафтова корпорація (CNOOC) і французька компанія TotalEnergies нещодавно реалізували першу в своїй історії угоду з продажу скрапленого газу — за юані.
Намагання Пекіну просувати юань активно підтримує Москва. На початку цього року мінфін Росії перевів свої ринкові операції в юань замість долара та вирішив зберігати в китайській валюті 60% активів так званого Фонду національного добробуту. Водночас очільник країни-агресорки Володимир Путін заявив, що хоче використовувати юань для торгівлі не тільки з КНР, а й з іншими країнами Азії, а також Африки та Латинської Америки.
За даними МВФ, за останні три роки частка долара у світових резервах скоротилася на 2% — з 60,45% до 58,36%, а за останній рік — на 0,64%. Яка ймовірність того, що китайська валюта може витіснити американську? З’ясовуємо у розмові з міжнародним консультантом у сфері корпоративних фінансів Іваном Компаном та доктором економічних наук Олександром Савченком.
— Чи бачите ви ознаки “дедоларизації” світової економіки, в чому зацікавлені Китай та Росія?
● І. Компан:
— Так. Ще 2014 року російський банк ВТБ та китайський Bank of China домовилися вести розрахунки у національних валютах, не використовуючи американського долара, як це роблять інші країни. Тоді ця угода мала радше символічний характер, але тепер ситуація змінилася.
Через війну в Україні Захід заморозив золотовалютні резерви Росії. Тож Москві довелося шукати альтернативу долару. Якщо до початку війни щомісячні обсяги торгівлі між КНР і РФ становили трохи більше як 2 мільярди юанів, то вже у грудні минулого року були у сто разів більшими — 201 мільярд юанів!
Крім Китаю, є Індія, яка нещодавно дозволила центральним банкам 18 країн, переважно східноафриканських (Танзанії, Кенії, Уганді та іншим, з якими Індія торгує у великих обсягах) розраховуватися в рупіях.
— Які ще є ознаки витіснення долара?
— Ще одним сигналом “дедоларизації” є активна купівля золота центральними банками багатьох країн. Торік попит на золото зріс чи не найбільше за останнє десятиліття — на 18%. Основна причина — банки намагаються диверсифікувати ризики після замороження російських резервів. На відміну від долара, золото не належить комусь одному.
Загалом, за даними Федеральної резервної системи (центральна банківська система США. — Авт.), починаючи з 2000 року, частка долара в міжнародних резервах повільно, але неухильно зменшується, звільняючи місце євро, фунту, єні, юаню та іншим валютам.
— Чи означає це, що долар уже найближчим часом може втратити свої позиції?
● О. Савченко:
— Як на мене, ризики для долара невеликі. Зауважу, що саме США, ключовий акціонер Міжнародного валютного фонду, додали юань до кошика валют, у яких можна зберігати резерви центральних банків. Тобто Штати самі зацікавлені у певній диверсифікації резервів центробанків.
Візьмімо цифри. Частка китайської економіки в економіці світу становить близько 15 — 16%, частка американської економіки — орієнтовно 20%. Водночас частка міжнародних розрахунків у юанях — 2,6%, а міжнародних розрахунків у доларах — понад 50%.
● І. Компан:
— Важливо ще й те, що Америка є демократичним суспільством, де все вирішує “сила закону”. Крім того, долар вільно конвертований, а юань — ні. Долар ліквідний, а юань — ні. Долар можна вкласти в американські цінні папери, які захищені законом, а юань — лише у китайські компанії, долю яких комуністи можуть вирішити на свій розсуд будь-якої миті, як і долю валюти загалом. США, на відміну від Китаю, передбачувані й керуються законом. Тому долар має всі шанси втримати свої позиції.
