Раніше нардепам, які протягом місяця без поважних причин не брали участі у більш як 30% голосувань або у більш як 50% засідань комітетів, не відшкодовували витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень, за відповідний місяць. Але у травні минулого року парламент послабив фінансові обмеження для депутатів-прогульників. Тож несумлінні народні обранці вже понад рік отримують усі виплати так само, як і парламентарі, які справно ходять на парламентські та комітетські засідання. Докладніше про це говоримо з Олександром Саліженком, парламентським аналітиком руху ЧЕСНО.
— Чим було зумовлене внесення змін до регламенту Верховної Ради щодо депутатів-прогульників?
— Відповідну правку під час розгляду проекту “Про правовий режим воєнного стану” вніс нардеп зі “Слуги народу” Віталій Безгін. Він пояснив, що в умовах дії воєнного стану таким рішенням можна зупинити спам правок, які нардепи подають до різних законопроектів. І такий підхід, безперечно, є нелогічним і його потрібно змінити.
Нині народний депутат може не брати участі в голосуваннях, але кошти отримає в повному обсязі. А це додаткові витрати з державного бюджету. Дія відповідної норми регламенту ВР мотивувала нардепів відвідувати пленарні засідання парламенту. Причому не лише бути присутніми, але й обов’язково брати участь у голосуваннях. Це звужувало поле для махінацій нардепів, які залишали картки у слотах.
— А як народні депутати відвідують засідання?
— Ми зафіксували, що від початку 2022 року до травня 2023-го майже 60 нардепів пропустили понад 30% сесійних засідань. Найбільший відсоток прогульників — у депутатських групах “За майбутнє” — 33%, “Відновлення України” — 22%, ПЗЖМ — 14%. Серед позафракційних таких 19%. Водночас найменше прогулювали у “Європейській солідарності” — 3,7%, “Слузі народу” — 3,8% та групі “Довіра” — 5,6%.
— А хто найбільший прогульник?
— У першій п’ятірці — Федір Христенко (94%), ексчлен ОПЗЖ і нині позафракційний, Анжеліка Лабунська (84%) з “Батьківщини”, колишній представник ПР та ОПЗЖ, а нині один із лідерів групи “Відновлення України” Вадим Столар (83%), Олександр Пономарьов з ПЗЖМ (77%), Ярослав Дубневич, “За майбутнє” (75%). Є також категорія нардепів, які втекли з України або до повномасштабного вторгнення, або вже після нього. У них 100% відсутність. Це, зокрема, Віктор Медведчук, Тарас Козак, Ренат Кузьмін. А також позафракційні проросійські нардепи — Андрій Деркач, Вадим Новинський, Андрій Аксьонов.
Можуть бути відсутніми також депутати, котрі входять до постійних парламентських делегацій, які працюють за кордоном. Але засідання, наприклад, у ПАРЄ та у ВР не завжди збігаються. Дехто з народних депутатів бере участь у захисті держави як доброволець.
Варто звернути увагу, що деякі нардепи якщо й присутні у ВР, то не беруть участі у голосуванні. Ми їх називаємо “пасивами”.
— Про кого саме йдеться і чому вони не голосують?
— Найбільший відсоток нардепів, які мають понад 30% неучасті у голосуваннях, у групах ПЗЖМ (45%) та “За майбутнє” (44%). Часто депутати не хочуть брати відповідальності за якесь рішення. Зокрема, це можна було помітити під час голосування за законопроект про деколонізацію топонімічних назв.
