Європарламент ухвалив резолюцію, в якій закликав країни НАТО розпочати процес прийняття України до Альянсу після закінчення війни. До цього моменту країни ЄС радять союзникам із військово-політичного блоку створити для Києва тимчасовий механізм безпекових гарантій.
Однак не всі на Заході згодні з тим, що, аби прийняти Україну до НАТО, варто чекати припинення збройної агресії РФ. Економіст, засновник ініціативної групи “Австрійський комітет за європейську Україну” Гюнтер Фелінгер вважає, що для України прикладом членства у НАТО може стати модель Федеративної Республіки Німеччини. ФРН вступила до Альянсу 1955 року і вже потім, досягши процвітання, повернула решту територій, що були під радянською окупацією. За вступ України до НАТО до закінчення війни виступила і низка депутатів Європарламенту. Вони переконані, що членство України в Альянсі — не лише безпрецедентна можливість посилити військовий потенціал НАТО. Це також можливість подолати найбільший виклик безпеці Європи, який нині становить авторитарна Росія.
Нагадаємо, Україна очікує чітких запевнень, що її рано чи пізно візьмуть до НАТО, на саміті, який відбудеться 11 — 12 липня у Вільнюсі. То які шанси, що нам запропонують членство в Альянсі ще до закінчення війни? На цю тему дискутуємо з експертом Міжнародного центру перспективних досліджень Ігорем Петренком, політтехнологом Ярославом Макітрою та директором Інституту соціально-політичного проектування “Діалог” Андрієм Миселюком.
— Генсек НАТО Єнс Столтенберг вважає, що, доки триває війна, членство України у блоці не на порядку денному. Чим можна пояснити таку позицію і чи логічна вона?
● Я. Макітра:
— Основна перешкода для вступу України до НАТО — війна, що точиться на нашій території. Члени Альянсу не хочуть бути втягнутими у неї. Решта факторів — подолання корупції, забезпечення верховенства права — лише ширма для відмови.
● А. Миселюк:
— Відмовляти Україні у членстві — хибна логіка. НАТО може використати досвід Німеччини після Другої світової війни. Тоді до блоку вступила тільки Західна Німеччина, і гарантії 5-ї статті Північноатлантичного договору (ця стаття передбачає, що напад на одного учасника НАТО є нападом на всіх його членів, і зобов’язує до відповіді всіх держав-членів. — Авт.) стосувалися лише її. Східна Німеччина перебувала поза блоком.
● І. Петренко:
— Можна розглянути також варіант, коли Україну приймають до НАТО з умовою, що стаття 5 Північноатлантичного договору набуде чинності лише після перемоги України у війні. Саме таку пропозицію зафіксовано у плані дій ряду європарламентарів, які виступили на підтримку нашого членства в Альянсі.
— Які переваги мали б Україна і НАТО, якби ми вже тепер поповнили лави цього військово-політичного блоку?
● А. Миселюк:
— Навіть обмежене членство, із винесенням статті 5 за дужки, надало б нам багато переваг. По-перше, це було б свідченням того, що НАТО назавжди залишиться з Україною. По-друге, це стало б потужним сигналом для Кремля і тамтешнього зазомбованого народу, що Україна вже є частиною Заходу і ніколи не буде частиною російської імперії.
По-третє, що найважливіше, це шлях до припинення війни. Ворог нарешті зрозумів би, що немає жодного шансу досягти чогось в Україні. Бо українці, крім високої мотивації, мають західні військові технології.
● І. Петренко:
— Так, згода Альянсу прийняти Україну до своїх лав підштовхнула б тих, хто у Кремлі, до пошуку шляхів припинення агресії. Адже продовження конфронтації вже б не мало сенсу і означало б остаточну катастрофу для самої Росії.
Наші партнери не повинні вестися на провокації і шантаж Путіна, який каже про розміщення ядерної зброї у Білорусі, про можливість застосування тактичної ядерної зброї проти України тощо. Путін розуміє лише мову сили. Нині найзручніший момент розширювати НАТО, бо, як свідчить практика, членство в Альянсі — найпотужніша гарантія безпеки для всіх країн.
— Наскільки ймовірно, що Україну запросять до лав Альянсу ще до закінчення війни?
● Я. Макітра:
— На нинішньому етапі дуже важко на це сподіватися. Немає консенсусу всіх держав-членів стосовно того, щоб прийняти країну у стані війни. Максимум, чого ми можемо очікувати найближчим часом, — це те, що буде вказано чіткі часові рамки вступу.
● І. Петренко:
— У НАТО відбулася кардинальна зміна позиції щодо нашого членства. Якщо 2008 року США виступали за приєднання України до Альянсу, а Німеччина і Франція гальмували цей процес, то тепер Байден доволі обережний у висловлюваннях на цю тему.
Але загалом чуємо багато гучних голосів на користь того, що Україна має бути в НАТО. Є шалена підтримка східноєвропейських держав, зокрема країн Балтії. Західний світ уже розглядає Україну як частину архітектури безпеки і невід’ємну складову самого Альянсу.
Щоправда, Україна виходить з реалістичних позицій: під час війни ми не очікуємо вступу, але очікуємо конкретики. Має бути заява або резолюція Вільнюського саміту про те, що після закінчення війни Україна стане членом Альянсу. А до того часу нам потрібно сфокусувати увагу на гарантіях безпеки від західних союзників.
