Аби забрати повістку з пошти відтепер є лише 3 дні (якщо вона не вручена особисто). Після повернення повістки неврученою і проставлення відповідної відмітки поштою ТЦК зможе почати процедуру накладення штрафу. Таким чином, ці штрафи будуть, по суті, "заочними". При цьому постанова ТЦК є виконавчим документом, пише "Судово-юридична газета". Нагадаємо, до кінця року Кабмін планує направити військовозобов’язаним 900 тисяч повісток.
Несплачений штраф від ТЦК призведе до вилучення майна
Відповідно до КУпАП штраф має бути сплачено не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Якщо не сплатити штраф, який складає від 17 тисяч грн до 25,5 тисяч грн, на порушників можуть відкрити виконавчі провадження та почати стягнення з рахунків.
У відповідь на запит видання, у Мін’юсті повідомили, що відповідно до статті 308 Кодексу про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби (ДВС) за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
"Абзацом 1 ч. 1 статті 48 Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби). При цьому, згідно з ч. 2 статті 56 Закону, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника", – йдеться у відповіді Міністерства.
Найперше виконавча служба стягуватиме гроші: у національній та іноземній валютах, або інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Житло у боржника вилучити не зможуть, – Мін'юст
"Також слід зазначити, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника (частина сьома статті 48 Закону)" – підкреслили у Мін’юсті. Це означає, що якщо сума штрафу становить менше 160 тисяч грн, то забрати єдине житло в порушника не зможуть.
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Додамо, як раніше зазначали у Мінфіні, від адміністративних штрафів та інших санкцій до загального фонду бюджету надійшло 2,6 млрд грн, але окремо кошти від сплати штрафів від ТЦК не обліковуються.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook