Хто б не сів на Залізний Трон у фіналі "Гри престолів", ймовірним міністром внутрішніх справ у нього все одно буде Арсен Аваков. Жарт із Facebook свідомо подаю без лапок та посилання на авторство. Адже свіжі події в Харкові не лише відсилають до персони чинного голови МВС та Геннадія Кернеса, одіозного міського голови Харкова. А й справді є буквальною проекцією культового американського серіалу на українську політичну дійсність.
Асоціації з серіалом наші політичні реалії викликають не вперше. Напередодні другого туру президентських виборів згаданий вище пан Аваков написав на своїй сторінці в Twitter: "Українська реальність крутіша за "Гру престолів". Очільник МВС або помилився, або навмисне не зазначив: наша реальність не крутіша за серіал – вона тотожна йому. Це можна зрозуміти на прикладі Харкова.
10 травня, харківський міській голова Геннадій Кернес зажадав скасувати декомунізацію й повернути проспекту Петра Григоренка радянську назву – на честь маршала Жукова. Водночас озвучив намір знести волонтерський намет, котрий стоїть у центрі міста вже п`ятий рік. У відповідь сотні активістів 12 травня вийшли на протест. Раптове пробудження сонного донедавна Харкова доводить: реваншистів зупинять на червоних лініях. Але в тому, що реваншисти підняли голову, дописувачі соцмереж звинувачують не лише Кернеса, а й Авакова. Бо, схоже, для реваншу вони використовують перемогу Володимира Зеленського на виборах. Зі слів його прихильника, олігарха Ігоря Коломойського, вони з Аваковим уболівали за актора-коміка.
Парадокс у тому, що саме Авакова називали рятівником Харкова. П'ять років тому проросійські активісти захопили харківську мерію, жорстоко побили майданівців і
готувалися проголосити щось на зразок ХНР. Заколот ліквідували дуже швидко, за особистим наказом Арсена Авакова. А далі місто залишили під контролем… Геннадія
Кернеса, знаного "антимайданівця", який швиденько перефарбувався.
У мене немає сумнівів, що тоді Кернес уклав угоду про співпрацю з новою владою в обмін на лояльність. Аби потім зрадити. Як і решта перефарбованих "регіоналів". Вони під час президентських виборів били вчорашнім благодійникам у спину. А якщо глянути ширше – то й Ігор Коломойський стримав наступ на рідне Дніпро не з патріотичних міркувань, а заради власної вигоди.
Тож зараз Кернес, Аваков, Коломойський та ще низка наших політичних гравців нищать те, що колись урятували.
Хіба не аналогічно поводять себе королі й лорди з "Гри престолів"? Чого тільки вартий персонаж на прізвисько Мізинець, для якого поміняти політичний табір – як висякатися. Те саме робить під тиском обставин Джеймі Ланністер, що додає персонажу суперечливості й рефлексій, і глядачі навіть готові виправдати перебіжчика. За великим рахунком, лише декілька основних героїв історії про битву за Залізний Трон визначилися з політичними вподобаннями раз і назавжди.
Варто зазначити: секрет неймовірної популярності "Гри престолів" – не так у сюжеті, як у доволі непростих, неоднозначних персонажах. Більшість з них воює не за Залізний Трон чи певний королівський дім, а передусім за себе, своє власне місце в політичній ієрархії Семи Королівств. Не сказав би, що українські політики мають серед українських фанатів серіалу таку саму популярність. Проте манера поведінки, методи боротьби й навіть самоідентифікація з «Грою престолів» не лише подібні – вони ідентичні.
