Близько місяця тому міністр культури, інформаційної політики, молоді та спорту Володимир Бородянський пропонував ввести кримінальну відповідальність для ЗМІ за поширення неправдивої інформації та маніпулювання суспільством. Нещодавно він трішки відкорегував себе: відповідальність може бути й адміністративною.
Є така опція і в презентованому 13 листопада майбутньому Законі про медіа. Над ним ще працюють, але окремий розділ про боротьбу з дезінформацією вже прописали. Раніше, 9 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав Указ, де пропонує законодавчо регулювати стандарти новин.
Наразі це все лише загальні фрази, що саме вважатимуть “маніпуляцією” та “дезінформацією” невідомо, але, як на мене, все йде до того, аби звести інформаційний простір в Україні до певного “ідеологічно нейтрального” змісту.
Що означає “ідеологічного нейтральний”? Спробую пояснити зі своєї дзвіниці ідеологічного працівника, яким за визначенням є дипломований журналіст. Аби бути “ідеологічно нейтральною”, обрана для висвітлення тема не має дратувати певну частину суспільства. Наприклад, в Україні практично немає людей, які б не чули про Голодомор. Але чималий прошарок суспільства готовий приймати цю трагедію як наслідок неврожаю. І агресивно їжачиться, коли Великий Голод називають створеним штучно, за наказом радянської комуністичної верхівки. Отже, щоб піднята автором тема була “ідеологічно нейтральною”, краще говорити про наслідки, а не про причини.
Щоб піднята автором тема була “ідеологічно нейтральною”, краще говорити про наслідки, а не про причини.
Те саме — з Другою світовою війною. Писати про кількість жертв — “ідеологічно нейтрально”. Якщо ж наголошувати: жодного визволення для України не було, комуністичний окупаційний режим повернув собі в нацистів раніше загарбані території, то це може трактуватися як зумисне шкідлива інформація, бо вона не є “ідеологічно нейтральною”.
Прогнозую, що незабаром термін “війна”, згаданий у новинах, як і словосполучення “російська агресія”, за новими стандартами називатимуть лише “конфліктом”. А всякий, хто дозволить собі сказати/написати інакше, матиме штрафні санкції. В проекті Закону про медіа їх уже визначили терміном “припис”.
Прогнозую, що незабаром термін “війна”, згаданий у новинах, як і словосполучення “російська агресія”, за новими стандартами називатимуть лише “конфліктом”.
Не буду згадувати СРСР, де за полярність думок і невідповідність змісту генеральній лінії партії автора карали. Часом — судовим вироком і тюремним терміном. Але скажу: ніде, окрім хіба авторитарних держав, інформаційний простір не є ідеологічно нейтральним. Адже вільна країна і свобода слова — це точно не про дозволені чи не дозволені новини.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
