Нещодавно двоє українських митців відмовилися від надбавок до пенсії. Принаймні такий вигляд в очах пересічного обивателя має демарш режисерів Валентина Васяновича та Ірини Цілик. Перший не захотів приймати орден “За заслуги” третього ступеня. Друга — звання заслуженої діячки мистецтв. Нетривала спроба з’ясувати, що дає їм державна нагорода, виявила: крім підвищеної пенсії — справді нічого.
“Думати про наслідки цього демаршу я не хочу. Мені нема коли цим займатися — я знімаю кіно”, — прокоментував свій вчинок Валентин Васянович. Проте ані він, ані хтось інший не пояснив дотепер, якими можуть бути оті самі наслідки для нього, пані Цілик та їхніх майбутніх однодумців. Адже творці кіно в Україні — доволі залежні від держави. Особливо, даруйте за тавтологію, творці незалежного, авторського кіно. Нехай стрічку “Рівень чорного” Васянович зняв власним, мінімальним коштом, але його “Атлантида” вже мала державну підтримку. То що тепер: режисер-дисидент її не отримає як кару за такий вчинок? Відповіді поки що нема, час покаже.
І КІРКОРОВ — НАРОДНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ!
Але загалом цей прецедент дає чергову підставу говорити про значущість та вагу державних нагород в Україні.
Адже, чого варті, наприклад, народні артисти України, якщо в одному переліку з ними — громадянин Росії Філіп Кіркоров, активний “кримнашист” і відкритий симпатик агресивної політики свого президента Володимира Путіна. Та й серед носіїв звання Героя України можна знайти як справді вартих його, так і тих, кого різна влада в різний час відзначала за лояльність.
Нагадаю, що і раніше українські митці відмовлялись від нагород держави. У 2005-му музикант Олег Скрипка відмовився від звання заслуженого артиста України, заявивши, що в такий спосіб протестує проти знецінення ідеалів Помаранчевої революції. У 2012-му письменник Василь Шкляр відмовився від Шевченківської премії, за його словами, на знак протесту проти присутності українофоба Дмитра Табачника у кріслі очільника Міністерства освіти. Тоді ж 90-річний письменник Анатолій Дімаров відмовився приймати з рук Януковича орден Ярослава Мудрого.
ХТО Ж ЗНЕЦІНЮЄ ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ В УКРАЇНІ?
Державні нагороди в Україні як інститут давно дискредитовані. І знецінюють їх не особи, що відмовляються від такої “честі”. А люди при посадах, котрі мають право роздавати нагороди й звання на всі боки й абикому. Так, є люди (не лише діячі культури), які готові брати державні премії незалежно від того, хто при владі. І є серед них ті, кому особи при владі та обраний ними курс важить значно більше, ніж статус та потішене самолюбство. Але варто повернутись до сказаного на початку: статус від отриманої нагороди — досить умовний, адже зводиться лише до підвищеної пенсії. А до неї, між іншим, ще треба дожити.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
