Про це пише Радіо Свобода.
Їй 32 роки. Вона встигла бути успішною гандболісткою в регіональній лізі. Коли стала повнолітньою, вона певний час захоплювалася ісламом, розповідають її родичі, які не хочуть називати своїх імен. Згодом вона опинилася в монастирі Тумане, що в східній Сербії, неподалік міста Ґолубац на Дунаї. Там вона стала «сестрою Ксенією». Її родичі й знайомі були здивовані, чому дівчина, завжди емоційна, без пояснення змінилася. Ще більшою несподіванкою стало для багатьох, коли її призначили ігуменею.
З вʼязниці до «Сербського гусарського полку» на Донбасі
«Мати Ксенія» часто залишала монастир і в цивільному вбранні їхала до Белграда або до Косова. У декого ці поїздки почали викликати підозри. За справу взялася поліція й встановила, що молода ігуменя була наркодилером. Сербська газета пише, що монахиню засудили, однак, скільки саме вона провела за ґратами, не уточнюють. Після звільнення Данієла розірвала контакти з батьками й друзями, згодом зникнувши з поля зору. В листопаді 2014 року вона опинилася на Донбасі – там у містечку Сніжне приєдналася до контрольованого Росією збройного угруповання «Оплот», у складі якого тоді перебував так званий «Сербський гусарський полк».
Завербував її сербський снайпер Деян Берич, котрого в Сербії називають «зіркою сепаратистських телевізійних каналів та сайтів на Донбасі». Берич критикує проєвропейську політику Белграда. Він, між іншим,заявляв, що батальйон «Азов» отримував зброю зі Сербії.
Протягом короткого часу, пише сербська газета, Данієла здобула військову славу і стала найпопуларнішою з-поміж закордонних бійців на боці сепаратистів. Брала участь у численних бойових діях, її фахом було «полювання» на безпілотні пристрої. Оскільки ніхто не знав її справжнього імені ані деталей з її біографії, вона сала свого роду «міфом» між сепаратистами.
В інтервʼю для проросійських ЗМІ «Багіра» виступала проти вступу Сербії до Євросоюзу та заявляла, що вступила в підрозділи бойовиків через любов до Росії. Крім любові, пише «Бліц», додатковим мотивом могли бути гроші, оскільки найманці окремих спеціальностей на Донбасі отримують дві тисячі доларів на місяць.
Найманці завдають шкоди міждержавним відносинам
Сербська прокуратура 2015 року розпочала слідство проти Данієли Лазович. Справа залишилася на початковому етапі, оскільки сімʼя дівчини не має жодних даних про неї. Через рік з’явилася інформація, що «Багіра» загинула в бою біля Горлівки. Однак, белградські журналісти встановили, що йшлося про фейк та, що колишня монахиня разом з своєю партнеркою наразі перебуває в Росії.
А щодо згаданого снайпера Берича, котрий завербував «Багіру», «Бліц» пише, що він на Донбасі маніпулював гуманітарною допомогою, розбагатів і купив маєток у Росії.
Його участь у бойових діях та його пропагандистська діяльність завдають шкоди дипломатичним відносинам України й Сербії, робить висновок видання. На відміну від белградських бульварних газет, котрі завжди виступають із проросійських позицій, «Бліц» принципово негативно ставиться до участі сербів в агресії проти України.
Не згадуючи конкретних імен, посол України в Белграді Олександр Александрович під час виступу на Белградському книжковому ярмарку сказав, що сербська влада останнім часом послідовніше застосовує закон, який забороняє громадянам цієї країни воювати за кордоном. За словами посла, свого часу на Донбасі було кількасот сербських добровольців чи найманців, наразі їх є набагато менше.
