Кабмін затвердив нову редакцію “Українського правопису”, замінивши попередню, від 1992 року. Цей документ можна назвати мовною Конституцією. На нього потрібно орієнтуватися у всіх правилах і різночитаннях правил. Тож знайомимося з оновленнями!
У цьому читачам “Експресу” допоможуть мовознавці Аліна Акуленко, Іван Ющук та Лариса Масенко.
— Які основні зміни передбачає нова редакція “Українського правопису”?
А. Акуленко:
— Український правопис набув варіативності. Наприклад, тепер, відповідно до норм української мови, можна говорити “ненависти” і “ненависті”, “любови” і “любові”, “крови” і “крові” і т. д. Або абсолютно правомірними будуть слова “етер” і “ефір”, “павза” і “пауза”. Кожен зможе обирати варіант, який більше до душі.
Щодо букви “-И-”, то її статус на початку слів так і не визначено остаточно. Тепер її вживаємо на початку “в деяких власних і загальних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до вимови в цих мовах”.
Слова з “пів” потрібно писати за новим правилом окремо — “пів Європи”, “пів Києва” і “пів огірка”. Але є винятки — “піваркуш” і “пів аркуша”. Все тому, що “піваркуш” — цілісне поняття, а пів аркуша — ні. Або ж ще приклад: якщо йдеться про пляшку горілки, то “півлітра”, а якщо про половину літра, тоді — “пів літра”.
“По батькові” й далі пишеться окремо, без дефіса. Кожне слово в назвах свят “День Незалежності України”, “День Соборності України”, “День Конституції України” пишемо з великої букви.
А “Господи боже мій!”, а також “їй-богу”, “боже збав”, “господь з тобою” — з маленької літери і без розділових знаків на позначення звертання. У Правописі, затвердженому 22 травня, є дві паралельні форми для кличного відмінка імені “Олег” — “Олегу” і “Олеже”.
— Які зміни у правописі, на вашу думку, виправдані, а які — ні?
І. Ющук:
— Добре, що старий правопис оновили. Та погано, що так і не внормували написання слів, які починаються на букву “-і-” у словах іншомовного походження. У новому правописі щодо написання загальних назв, географічних, а також щодо прізвищ подають різні правила написання та багато зауважень і винятків. Багато всього та ще й з помилками перебрали з попереднього правопису. А ще в деяких випадках дуже складно, нечітко пояснені правила написання. Примножуються винятки, що, на мою думку, є зайвим. Для прикладів можна було б підібрати кращі варіанти текстів.
Погано, що так і не внормували написання слів, які починаються на букву “-і-” у словах іншомовного походження.
— То, можливо, над новою редакцією правопису слід ще попрацювати?
А. Акуленко:
— Попри все, дуже добре, що новий правопис нарешті ухвалено. Бо до цього часу в нас, по суті, діяв радянський варіант “Українського правопису” з максимальною наближеністю до російської орфографії та пунктуації, який вважався “тимчасовим”.
Л. Масенко:
— На мою думку, теперішня нова редакція правопису затверджена з дуже поверховими змінами, які фактично на мову впливають несуттєво.
— Що маєте на увазі?
Л. Масенко:
— Наприклад, не запропоновано написання “-ія-” замість “-іа-” всередині слів іншомовного походження: індустріяльний, соціяльний, геніяльний. Не відмінюватимемо й запозичені слова, які закінчуються на “-о” на кшталт: метро — метра, кіно — кіна. Не ставитимемо апострофа у словах іншомовного походження (перед йотованими після губних): б’юро, б’юджет, п’юпітр.
— Як часто, на ваш погляд, слід вносити зміни у правопис?
А. Акуленко:
— Насправді правопис змінювати часто не можна, оскільки мова — це система, яка складається з різних рівнів. І кожен із цих рівнів змінюється з різною швидкістю. Наприклад, швидше будуть змінюватися норми наголошування. Донедавна правильним було наголошування “вишИванка”, але всі казали: “вишивАнка”. Тож норму змінили, й тепер діють дві паралельні форми.
Не так швидко, але все ж змінюється лексичний рівень. Наприклад, у новому “Українському правописі” з’явилася стаття, яка стосується суфіксів на позначення фемінітивів. Окремими абзацами описано, які суфікси можна використовувати, щоб утворити, наприклад, фемінітив до слова “директор” — “директорка” чи “поет” — “поетка” або “поетеса” і т. д. Чому внесено такі зміни? Бо в суспільстві з’явилася потреба використовувати фемінітиви.
А от змінювати синтаксичний рівень (наприклад, використання двокрапки чи тире) зазвичай немає потреби.
Радимо до вашої уваги також текст про те, чому деякі завдання на ЗНО з україської мови неабияк здивували випускників
