Від початку запровадження програми єВідновлення українцям виплатили приблизно 16 мільярдів гривень компенсації за зруйноване або пошкоджене майно внаслідок збройної агресії РФ. Але це крапля в морі на тлі загальної вартості втраченої нерухомості. Якщо програму фінансуватимуть такими темпами й надалі, то більшість людей ніколи не отримає виплат, кажуть фахівці. Що не так із проєктом єВідновлення? Про це — у розмові з головою комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Оленою Шуляк і кандидатом економічних наук Олександром Хмелевським.
— Скільки житла на сьогодні зруйновано й скільки збитків людям компенсовано?
О. Хмелевський: — Загалом в Україні пошкоджено та зруйновано понад 30 тисяч будинків, а збитки житлового фонду становлять понад 4 трильйони гривень. Програма єВідновлення, за якою можна отримати компенсацію, стартувала в травні 2023 року. За цей час держава виплатила людям майже 16 мільярдів гривень, з них 7 мільярдів — на ремонт житла й 9 мільярдів гривень — на придбання квартири чи будинку.
Варто зазначити, що левова частка зруйнованого житла розташована на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій. Умови виплати компенсації передбачають, що спеціальна комісія має провести обстеження житла. Очевидно, що на окупованій території таке обстеження провести неможливо. В зоні бойових дій обстеження відбувається лише тоді, коли безпекова ситуація дозволяє це зробити, тобто фактично ніколи. Тому компенсацію виплачують тим, чиє житло розташоване в тилу.
О. Шуляк: — У бюджеті на 2025 рік уряд передбачив 4 мільярди гривень на фінансування програми єВідновлення. З них 3 мільярди підуть на виплати тим, хто втратив житло, а 1 мільярд дадуть власникам на ремонт пошкоджених помешкань.
Світовий банк оцінює прямі збитки, завдані нашій країні від початку повномасштабної війни до 31 грудня 2023 року, в 152 мільярди доларів. Тобто навіть без врахування втрат цього року сума збитків становить 6,3 трильйона гривень. Якщо програму фінансуватимуть такими темпами й надалі, тобто виділятимуть по 4 мільярди гривень на рік, то для повної компенсації за зруйноване та пошкоджене житло знадобиться 1575 років. Це те саме, що наповнювати озеро чайною ложкою…
— Як вважаєте, чому так відбувається? Чому програма гальмує?
О. Хмелевський: — Порівняно з попередніми роками, фінансування програми єВідновлення скорочено. Перешкодою для виплат є значний дефіцит держбюджету. Грошей не вистачає на всі соціальні програми. У низці громад місцева влада надає допомогу в ремонті та відновленні житла. Але тут усе також залежить від наявності коштів у місцевих бюджетах.
О. Шуляк: — Говорити про те, що програма гальмує, насправді не зовсім коректно. Ми створили унікальний механізм, якому немає аналогів у світі. І цей досвід уже розглядають інші країни для того, щоб адаптувати його на випадок, наприклад, стихійних лих, коли люди також стикаються із пошкодженням або руйнуванням житла. Протягом першого року програми в нас була дуже позитивна динаміка виплат. Так, за перше півріччя роботи програми компенсацію отримали майже 25 тисяч родин на загальну суму приблизно 2 мільярди гривень, за друге — 32 тисячі родин на 8,6 мільярда гривень. Загалом на сьогодні компенсацію виплатили майже 84 тисячам родин на 15,1 мільярда.
Починаючи з весни цього року, з виплатами почали виникати затримки. Річ у тому, що джерелом компенсацій був спеціально створений Фонд ліквідації наслідків російської збройної агресії. Та оскільки торік ворог зруйнував значну частину нашої енергосистеми, ліквідація наслідків руйнувань потребувала значних коштів. На відновлення критичної й транспортної інфраструктури гроші пішли зі згаданого фонду. Відтоді ми почали вести перемовини з нашими міжнародними партнерами щодо фінансування єВідновлення.
— Чи є можливість виправити ситуацію?
О. Шуляк: — Звісно, 4 мільярди гривень, передбачені на наступний рік, для повноцінної роботи програми замало. Потрібно як мінімум вдвічі більшу суму. Крім того, надважливо розширювати й саму програму. Уже декілька місяців ми очікуємо від уряду рішення щодо розширення програми для житла, розташованого на тимчасово окупованих територіях.Для цього в нас є всі технічні можливості. Торік ми проводили експериментальний проєкт у Мелітополі, й він показав, що цілком можливо обстежувати житло дистанційно.
Нині ми ведемо перемовини з нашими міжнародними партнерами про фінансову допомогу й сподіваємося, що вони будуть вдалими. У нас уже доволі успішний досвід залучення міжнародних коштів під програму. Зокрема, на початку 2024 року 100 мільйонів євро надав для єВідновлення Банк розвитку Ради Європи й 200 мільйонів доларів — Світовий банк.
О. Хмелевський: — Західні партнери обіцяють допомогу Україні у відбудові. Проте суми, терміни та умови, на яких будуть надані ці кошти, наразі не відомі. Цілком ймовірно, що наші союзники запропонують іншу програму відновлення житла та контролюватимуть використання грошей. Відбудова України могла би відбуватися за рахунок заморожених російських активів. Проте поки що Захід так і не наважився передати їх Україні.
Треба розуміти, що принаймні до закінчення війни гроші на єВідновлення виділятимуть невеликі, відбудова відбуватиметься дуже повільно. Як розвиватиметься ситуація після війни, залежатиме від допомоги, яку нададуть нам західні партнери, та від можливості отримати від Росії компенсацію за завдану шкоду. Щодо коштів держскарбниці, то й після війни Україна стикатиметься зі значними фінансовими проблемами — бюджет матиме значний дефіцит, а грошей на відбудову хронічно не вистачатиме. Не відкидаю, що частині громадян на допомогу від держави справді доведеться чекати багато років.